№ 42903789, 25.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2015 р. м. Київ К/800/27312/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,

за участю представників:

позивача - Хіміча Б.С.,

відповідача - Колісника М.О., Харченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Ерідан» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ПП «Ерідан» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Антимонопольного комітету України, яка полягає у ненаданні відповіді по суті інформаційного запиту ПП «Ерідан» від 12 листопада 2013 року; зобов'язати відповідача повторно розглянути та надати відповідь на інформаційний запит ПП «Ерідан» від 12 листопада 2013 року в порядку і строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі Антимонопольний комітет України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що 12 листопада 2013 року позивач звернувся до Антимонопольного комітету України із письмовим запитом на отримання публічної інформації, в якому на підставі Закону №2939-VI просив надати копію заяви від 23 липня 2012 року №14-01/400-П про порушення ПП «Ерідан» законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідач листом від 26 листопада 2013 року повідомив, що запитувана позивачем заява від 23 липня 2012 року №14-01/400-П визначена заявником такою, що містить інформацію з обмеженим доступом, тому запит позивача на отримання публічної інформації, розпорядником якої є Антимонопольний комітет України, не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено те, що запитувана позивачем заява від 23 липня 2012 року №14-01/400-П визначена заявником такою, що містить інформацію з обмеженим доступом.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 6 Закону №2939-VI визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Частина перша статті 7 Закону №2939-VI визначає конфіденційну інформацію - як інформацію, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина 2 статті 7 Закону №2939-VI).

Отже, з наведеного вбачається, що інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням, є конфіденційною інформацію, тобто інформацією з обмеженим доступом.

Суд першої інстанції, дослідивши у судовому засіданні заяву від 23 липня 2012 року №14-01/400-П, встановив, що вона не містить посилань заявника щодо обмеження доступу до зазначеної ним інформації, а також не містить вказівки на наявність будь-яких додатків до цієї заяви.

Вимогу заявника щодо обмеження доступу до інформації, викладену у додатку до заяви, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, не взяв до уваги, мотивуючи відсутністю відмітки про надходження такого документа до Антимонопольного комітету України.

Колегія суддів вважає такі висновки судів помилковими, оскільки недотримання відповідачем Інструкції з діловодства в апараті Антимонопольного комітету України, затвердженої Головою Антимонопольного комітету України від 16 липня 2012 року №88, не спростовує волевиявлення заявника щодо не розголошення інформації вказаної ним у його заяві від 23 липня 2012 року №14-01/400-П.

Враховуючи викладене та правила статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову приватного підприємства «Ерідан» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

О.П. Стародуб