№ 42862419, 04.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р. Справа № 804/20203/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Лівобережний районний центр зайнятості м.Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 217,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач має заборгованість у сумі 217,60 грн.

Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач за цим адміністративним позовом повідомлений відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням повістки на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції. Шляхом пошуку поштового відправлення за допомогою сервісу УДППЗ «Укрпошта» з'ясовано, що поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4900024255803 повернуто за зворотною адресою у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 звернулась до Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська з питань пошуку роботи та в період з 11.09.2013 року по 21.11.2013 року перебувала на обліку в якості безробітного.

Відповідно до інформації, отриманої внаслідок обміну даними між Державним центром зайнятості та Державною податковою адміністрацією, позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на підставі чого складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №369 від 26 вересня 2014 року.

Згідно вказаного акту ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «РТЦ» в період з 09.07.2013 року (наказ № 120-кп від 09.07.2013 року) по 23.10.2013 року (наказ про звільнення №1964-кп від 23.10.2013 року).

За час перебування на обліку з 11.09.2013 року по 21.11.2013 року відповідач регулярно отримував від Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська матеріальну допомогу на випадок безробіття за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VI безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.

У відповідності до пункту 6 вказаного Порядку особа під час подання зазначеної заяви ознайомлюється з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного.

За приписами абзацу першого частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного.

Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 4 статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 коштів, виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 217,60 грн., є обґрунтованими.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження вимоги станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська незаконно отримані кошти у розмірі 217,60 грн. (двісті сімнадцять гривень шістдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко