Постановление суда № 42861103, 25.02.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 лютого 2015 року Справа № 916/3117/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мериторія", м. Одеса (далі - Товариство),

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014

зі справи № 916/3117/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єкт Сервіс", м. Одеса,

до Товариства

про стягнення 187 581,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2015 первісну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Товариство повторно звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 02.02.2015 б/н.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з абзацом першим підпункту 2.21 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VIГосподарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Проте до касаційної скарги додано квитанцію від 03.02.2015 № 10638058, в якій у рядку "призначення платежу" зазначено "у справі № 916/311/14" замість "у справі № 916/3117/14", а тому дана квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, згідно із статтею 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

У даному разі оскаржувана постанова апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 105 ГПК України набрала законної сили 04.12.2014, а строк її оскарження в касаційному порядку закінчився 24.12.2014 (з урахуванням приписів статті 51 ГПК України). Касаційну ж скаргу відповідно до штампу Одеського апеляційного господарського суду на ній подано 05.02.2015, тобто після закінчення строку подання цієї скарги.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги скаржником не заявлялося.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

Питання стосовно повернення судового збору у сумі 1 340 грн., сплаченого за квитанцією від 24.12.2014, вирішено ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2015.

Враховуючи викладене та керуючись пунктами 4, 5 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 зі справи № 916/3117/14 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Мериторія".

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко