Решение № 42844076, 24.02.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2015 Справа № 907/1278/14

Суддя Ващиліна Н.М., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Науково виробниче підприємство „ТРАНС ЛОК", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „МП БУД 2013", м. Ужгород

про стягнення 15062,86 грн. заборгованості за поставлений товар,

Представники:

від позивача - Чорний З.В., представник по довіреності вих.№9 від 23.02.2015, паспорт серії НЮ025649, виданий Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області 03.11.2004.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Науково виробниче підприємство „ТРАНС ЛОК", м. Київ заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „МП БУД 2013", м. Ужгород про стягнення 15062,86 грн. заборгованості за поставлений товар.

В судовому засіданні 24.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві та наданих у судовому засіданні усних поясненнях.

Відповідач у судове засідання явку свого уповноваженого представника жодного разу не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Ухвали суду відповідачу було надіслано за належною адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Ухвала про порушення провадження у справі від 29.12.2014 отримана відповідачем 30.12.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи (а.с. 3).

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі досягнутої між товариством з обмеженою відповідальністю „Науково виробниче підприємство „ТРАНС ЛОК" та товариством з обмеженою відповідальністю „МП БУД 2013" усної домовленості щодо купівлі-продажу товару (фанера Свеза FF1/1 LOGO), за видатковою накладною №Р4-0000247 від 18.02.2014 позивачем відпущено, а представником відповідача на підставі довіреності №2 від 18.02.2014 р. отримано товар на загальну суму 15062,86 грн. Факт поставки товару також підтверджує наявний в матеріалах справи рахунок-фактура № ЛР-0000118 від 18.02.2014.

Зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на суму 15062,86 грн. відповідачем станом на день подання позовної заяви (25 грудня 2014 року) не виконано, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли відносини, які за правовою природою відповідають договору купівлі-продажу та підпадають під регламентацією норм ст.655 Цивільного кодексу України.

Нормами ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ч.1 ст. 692 ЦК України, дія яких поширюється на відносини, які виникли з договору купівлі-продажу, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, в силу вищенаведених правових норм у відповідача після прийняття товару виник обов'язок щодо оплати позивачу вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності конкретних умов та вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

В зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару, позивач, з метою врегулювання спору мирним шляхом, звертався до відповідача з претензією від 08.12.2014 про сплату заборгованості.

Однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, заборгованість в розмірі 15062,86 грн. залишилася непогашеною.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документальні докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд констатує, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 15062,86 грн. за отриманий згідно видаткової накладної №Р4-0000247 від 18.02.2014 товар, підтверджені наявними в матеріалах справи документальними доказами, не спростовані відповідачем.

Оскільки в даному випадку відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті товару, порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в розмірі 15062,86 грн.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті судового в розмірі 1827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МП БУД 2013" (Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 18, кв.2, код 38720801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Науково виробниче підприємство „ТРАНС ЛОК" (м. Київ, вул. Котельникова, 45- В, код 33549031) суму 15062,86 грн. ( п'ятнадцять тисяч шістдесят дві гривні 86 коп.), а також суму 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) у відшкодування витрат позивача зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.02.2015.

Суддя Н.М. Ващиліна