№ 4283347, 25.05.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 р. Справа № 2-а-1785/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

При секретарі судового засідання: Щур Юлії Володимирівні

За участю

прокурора: Соломахи О.В.

відповідача : ОСОБА_1.

представників сторін:

позивача : не з'явився

відповідача : ОСОБА_2.

розглянувши матеріали справи

за позовом: прокурора Вінницького району в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: ОСОБА_1

про: стягнення фінансових санкцій у сумі 1700,0 грн.

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Вінницького району в інтересах територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.02.2008 р. при проведенні державним інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області перевірки автотранспортного засобу марки ІНФОРМАЦІЯ_1, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, встановлено порушення водієм-перевізником ОСОБА_3 вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: відсутність у перевізника подорожнього листа та прав на керування автомобілем.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

Представник відповідача під час судового засідання зазначив, що вищевказана справа не підсудна адміністративному суду, оскільки відсутній публічно-правовий спір між сторонами та жодним законом не передбачено право позивача звертатись до адміністративного суду з позовом.

Відповідач зазначив, що автомобіль на момент вчинення правопорушення дійсно належав йому. Перевезення пасажирів здійснювали найняті ним водії. Однак відповідач не в змозі контролювати кожного із водіїв щодо дотримання ними законодавства про автомобільний транспорт. Проти наявності факту вчинення водієм правопорушення, вказаного в акті перевірки від 19.02.2008р., не заперечував.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

При проведенні державним інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області перевірки 19.02.2008 р. транспортного засобу, що належить Панюку Андрію Дмитровичу, встановлено порушення перевізником вимог ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення пасажирів.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач на момент здійснення перевірки був перевізником з найнятими працівниками для надання послуг з перевезення пасажирів на таксі.

Перевіркою встановлено, що водій ОСОБА_3. здійснював перевезення пасажирів на автомобільному транспорті, що належить відповідачу без подорожнього листа та прав на керування автомобілем. Згідно пояснень водія про причини порушення, подорожній лист йому ніхто не надавав.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечувати водіїв необхідною документацією.

За наслідками перевірки складено акт № 000342 від 19.02.2008 р. перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме -подорожнього листа, прав на керування автомобілем.

25.02.2008 р. відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 р., начальником територіального управління Головної автотранспортної інспекції у Вінницькій області винесена постанова № 048355 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн., в зв'язку з порушенням останнім законодавства про автомобільний транспорт, а саме, ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, зокрема, для автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на таксі - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України, для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно із п. 151 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 р. N 1184, водій таксі, що є найманим працівником, крім вимог, передбачених пунктом 150 цих Правил, повинен перед виїздом на маршрут пройти медичний огляд і провести перевірку технічного стану транспортного засобу з внесенням відповідної позначки у дорожній лист.

Абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області діяло на підставі та у межах наданих йому повноважень, а також у спосіб, передбачений діючим законодавством України щодо проведення перевірки та накладення фінансових санкцій.

Крім того, відповідно до статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з положень цієї ж статті, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Пунктом 4 частини 1 статті 17 КАС України встановлено компетенцію адміністративних судів, яка поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Так, як нормами діючого законодавства України не передбачено право територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звертатися до адміністративного суду із позовом, в її інтересах звернувся прокурор.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

 Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

позов прокурора Вінницького району в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 1700,0 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України ( р/р 311111106700002, код ЕДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниця, 21081100, ГУ ДКУ у Вінницькій області м. Вінниці МФО 802015) 1700,0 грн. фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 26.05.09

Суддя Загороднюк Андрій Григорович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: