№ 42829389, 20.02.2015, Карлівський районний суд Полтавської області

Справа №531/258/15-а

Провадження №2-а/531/9/15

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2015 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Шаршонь Т.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кравцова В.В.,

розглянули у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління Пенсійного фонду України у Карлівському районі Полтавської області Стопули Катерини Степанівни про оскарження дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В с т а н о в и в:

28 січня 2015 року постановою начальника Управління ПФУ у Карлівському районі Полтавської області Стопули К.С. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1651 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, як зазначено в постанові, було те, що ним було порушено Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, чим допустив порушення п. 6 ст. 21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: по-перше - позивач вважає, що було порушено суб'єктний склад, постановою від 28.01.2015 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 як фізичну особу - громадянина; по-друге - позивач вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову, не складався і не була вручена йому копія такого протоколу, що порушує йог оправо на захист; по-третє - позивач вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно було застосувати положення ст. 102 Податкового кодексу України про застосування строків давності. На підставі викладеного, позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову №1 від 28.01.2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1651 КУпАП, а провадження в справі закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач повністю підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, вважаючи, що позов є необгунтованим, та просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 1651 КУпАП, суб'єктом даного адміністративного правопорушення може бути посадова особа підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, фізична особа - підприємець або особа, яка забезпечує себе роботою самостійно.

Відповідно наданої суду копії акту про результати позапланової перевірки №1 від 12.01.2015 року та копії протоколу №1 від 15.01.2015 року про адміністративне правопорушення, перевірка та правопорушення виявлені у приватного підприємця ОСОБА_1, а оскаржувана постанова винесена відносно ОСОБА_1 як фізичної особи-громадянина, тому в цій частині позовні вимоги суд вважає обґрунтованими.

Щодо посилання позивача на порушення його права на захист, то в цій частині, суд вважає обґрунтування неспроможними, оскільки, згідно наданих суду копії акту від 15.01.2015 року про відмову від підписання та отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення, ПП ОСОБА_1 відмовився від його підпису та отримання його копії, а згідно копії запрошення від 23.01.2015 року та копії зворотнього поштового повідомлення, останній був сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Ці обставини позивачем не заперечувались в судовому засіданні.

Щодо посилань позивача на необхідність, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, застосування положення ст. 102 Податкового кодексу України про застосування строків давності, то в цій частині, суд також вважає обґрунтування неспроможними, оскільки в даному випадку норми податкового законодавства не підлягали до застосування, оскільки були порушені норми ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що, згідно копії акту про результати позапланової перевірки №1 від 12.01.2015 року, були виявлені порушення за 2007-2011 року.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Вказані порушення не можуть бути визнаними триваючими, в зв'язку з чим, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягало закриттю на підставі ст. 38 та п. 7 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що стороною відповідача не доведено правомірність накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1651 КУпАП, на ОСОБА_1 як на фізичну особу-громадянина.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а дії посадової особи суб'єкта владних повноважень - начальника Управління Пенсійного фонду України у Карлівському районі Полтавської області Стопули К.С., стосовно винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1651 КУпАП та накладення штрафу на ОСОБА_1, є неправомірними.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 69, 71, 94, 99-102, 104, 153, 159, 160, 163, 167 КАС України, п. 1 ст. 247 КУпАП суд -

п о с т а н о в И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконною та скасувати постанову начальника Управління Пенсійного фонду України у Карлівському районі Полтавської області Стопули Катерини Степанівни №1 від 28 січня 2015 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1651 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова, відповідно до ч. 2 ст. 1712 КАС України, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя