№ 42825849, 19.02.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 р. Справа № 805/401/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

10 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка

про стягнення боргу у вигляді штрафних санкцій у сумі 3400 грн.

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у вигляді штрафних санкцій у сумі 3400 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача вважає норми статті 67 Конституції України, норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями), норми Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Позивач через канцелярію суду надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без участі суду не надав, письмових заперечень проти позову суду також не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку платника податків у Костянтинівській ОДПІ.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що перевіркою стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, повязаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі адміністративної справи (протокол про адміністративне правопорушення ДО № 203095) позивачем прийняте рішення про застосування фінансових санкцій від 9 квітня 2014 року № 1443-0514-21-08, яким до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу на підставі статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у загальному розмірі 6800 грн., а саме: за продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років. Зазначене рішення про застосування фінансових санкцій було отримано відповідачем особисто, у судовому чи адміністративному порядку не оскаржено.

Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 2 червня 2003 року № 790 (надалі Постанова КМУ № 790) рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Частиною 10 Постанови КМУ № 790 зазначено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Пунктом 113.1 статті 113 Податкового кодексу України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. Згідно з пунктом 113.2 статті 113 Податкового кодексу України застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 8 жовтня 2014 року № 356-25, яка була надіслана відповідачу поштою, у судовому чи адміністративному порядку ним не оскаржена.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Доказів сплати суми боргу в розмірі 3400 грн. відповідач не надав суду. Таким чином, судом встановлено, що у відповідача станом на 15 січня 2015 року існує заборгованість по фінансовим (штрафним) санкціям (з урахуванням часткової сплати) у загальному розмірі 3400 грн., що підтверджено позивачем та не спростовано відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у вигляді штрафних санкцій у сумі 3400 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85102, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету на бюджетний рахунок 31111106700058, код платежу 21081103, ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області, заборгованість у вигляді штрафних санкцій у сумі 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 19 лютого 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.