Решение № 42805500, 10.02.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 р. Справа № 923/1885/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія", м. Херсон

до: Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство", с.Геройське Голопристанського району Херсонської області

про стягнення 334 781,07 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Сонько В.В., уповн. представник, договір від 19.11.2014р. про надання послуг адвоката, довіреність від 19.11.2014р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (позивач) до Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" (відповідач) про стягнення 334 781,07 грн., з яких 304 070,00 грн. основного боргу (попередньої оплати за непоставлений товар), 9 426,17 грн. пені та 21 284,90 грн. штрафу, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі - продажу № 7/03-14 від 04.04.2014р.

Згідно з письмовою заявою (а.с.63-64) позивачем збільшено розмір позовних вимог в частині стягнення пені до 18 244,20 грн., внаслідок донарахування відповідачеві пені за час судового розгляду справи: з 01.01.2015р. по 29.01.2015р.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату та час розгляду справи. Ухвали суду від 23.12.2014р. та 29.01.2015р. по справі було надіслано за вказаною у позовній заяві адресою відповідача, яка співпадає з зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час розгляду даної справи місцезнаходженням відповідача, згідно витягу на відповідача з цього реєстру (а.с.41-42). Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, іншу - рекомендованим листом. До суду повернулося та залучено судом до матеріалів справи поштове повідомлення про вручення 27.12.2014р. за місцезнаходженням відповідача рекомендованого листа з ухвалою суду від 23.12.2014р. по справі (а.с.38). Надісланий відповідачу рекомендований лист з ухвалою суду від 29.01.2015р. по справі не повертався до суду без вручення відповідачу.

28.01.2015р. до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з 29.01.2015р. на іншу дату для створення відповідачеві можливості взяти участь у розгляді даної справи. Проте, станом на 10.02.2015р. відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву. Про причини ненадання відзиву суду не повідомлено. Представник відповідача не прибув в судове засідання 10.02.2015р.

Будь-яких заяв або клопотань сторін щодо судового засідання 10.02.2015р. до суду не надходило.

Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 10.02.2015р. Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/1885/14. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача було належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 10.02.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (надалі - позивач) та Державне підприємство "Геройське дослідно-промислове підприємство" (надалі - відповідач) 04.04.2014р. уклали між собою договір купівлі - продажу солі майбутнього врожаю № 7/03-14, на умовах якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача усю сіль морську осадну (навалом), яка буде вирощена та видобута відповідачем у 2014-2018рр, за ціною 250,00 грн. за 1 тону (з ПДВ), за винятком певної кількості солі врожаю 2014 року, а позивач, зобов'язався щомісячно, починаючи з квітня 2014 року здійснювати попередню оплату вартості цього товару, в узгодженому між позивачем та відповідачем розмірі, але не більш ніж 150 000,00 грн., щомісяця (надалі - договір).

Згідно з п.2, п.5.1. та п.7.1. договору сіль передається (відвантажується) позивачу партіями, на підставі накладних (актів прийому - передачі), протягом десяти днів після закінчення видобутку солі, але, не пізніше 01 грудня кожного поточного року протягом періоду дії договору, на умовах самовивозу. Згідно з п.5.3. договору право власності на товар переходить до позивача з моменту оформлення накладних (актів прийому - передачі) на товар. Згідно з п. 6.2. договору оплата за товар здійснюється позивачем шляхом переказу грошових коштів на вказаний у договорі розрахунковий рахунок відповідача. За додатковою домовленістю сторін оплата товару може здійснюватися позивачем у інший спосіб. Згідно з п. 6.4. договору остаточний розрахунок за товар (сіль врожаю певного року) здійснюється до 31 грудня кожного поточного року протягом періоду дії договору.

Відповідно до п. 6.5. договору при відмові відповідача передати позивачу товар в кількості та строки, які визначено договором, відповідач зобов'язаний повернути позивачу кошти попередньої оплати за непоставлений товар та сплатити позивачу штраф у розмірі 50 % (відсотків) від вартості непереданого позивачеві товару.

Відповідно до п.8 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 04.04.2019р.

На виконання умов договору позивач здійснив у 2014 року попередню оплату товару, у загальній сумі 304 070,00 грн., сплативши на користь відповідача 80 070,00 грн. у квітні 2014 року, 156000,00 грн. у травні 2014 року, 63 000,00 грн. у червні 2014 року та 5 000,00 грн. у липні 2014 року. Вказане підтверджується платіжними дорученнями від 22.04.2014р. № 3425 на суму 41 000,00 грн., від 28.04.2014р. № 3428 на суму 9 070,00 грн., від 30.04.2014р. № 3434 на суму 30 000,00 грн., від 06.05.2014р. № 3435 на суму 46 000,00 грн., від 08.05.2014р. № 3437 на суму 40 000,00 грн., від 15.05.2014р. 3446 на суму 30000,00 грн., від 26.05.2014р. № 3448 на суму 10 000,00 грн., від 28.05.2014р. № 3453 на суму 10 000,00 грн., від 29.05.2014р. № 3455 на суму 20 000,00 грн., від 06.06.2014р. №3460 на суму 55 000,00 грн., від 26.06.2014р. № 3473 на суму 8 000,00 грн., від 01.07.2014р. № 3477 на суму 5 000,00 грн., з відмітками банку про проведення відповідних платежів (а.с.12-23).

Проте, відповідач до цього часу не передав позивачеві будь-яку кількість товару на умовах договору та, у відповідь на лист-вимогу позивача від 24.11.2014р. № 24/11-2 про передачу товару, листом від 11.12.2014р. № 11-12/14, повідомив позивачу про відсутність у відповідача передбаченого договором товару, оскільки цей товар (всю сіль врожаю 2014 року) вже реалізовано відповідачем.

За результатами проведеного судом аналізу положень договору, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір є, фактично, договором поставки, оскільки згідно п.2 договору сторони попередньо узгодили між собою строк передачі позивачем товару відповідачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Розмір здійсненої позивачем на користь відповідача попередньої оплати товару за договором у сумі, саме, 304 070,00 грн. підтверджується матеріалами справи: платіжними дорученнями, з відмітками банку про проведення відповідних платежів.

Під час розгляду справи суду не надано доказів повернення відповідачем позивачеві вказаної суми попередньої оплати товару за договором повністю або частково.

Також, під час розгляду справи суду не надано доказів передачі відповідачем позивачеві будь-якої кількості товару, який був попередньо оплачений позивачем на умовах договору.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 304 070,00 грн. на повернення позивачу попередньої оплати за непоставлений за договором товар підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з вимогами про стягнення 304 070,00 грн. на повернення попередньої оплати за непоставлений товар, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 244,20 грн. пені, яка нарахована за період з 01.12.2014р. по 29.01.2015р. на суму здійсненої позивачем попередньої оплати вартості товару за договором та 21 284,90 грн. штрафу, що складає 7 % (відсотків) від суми здійсненої позивачем попередньої оплати вартості товару за договором.

Згідно з ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно з ст. 610 та ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % (відсотка) вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % (відсотків). вказаної вартості.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідач не спростував під час розгляду справи факту нездійснення ним поставки позивачу товару вартістю 304 070,00 грн. на умовах договору

З урахуванням положень п. 2 договору зобов'язання щодо поставки позивачу товару вказаної вартості є простроченим відповідачем з 01.12.2014р.

Нарахування відповідачеві 18 244,20 грн. пені та застосування до відповідача штрафу у розмірі 21 284,90 грн. за порушення договірних зобов'язань щодо поставки товару відповідає приписам ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України.

Розрахунки 18 244,20 грн. пені та 21 284,90 грн. штрафу судом перевірені. Ці розрахунки є правильними, не містять арифметичних помилок.

Під час розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем на користь позивача 18 244,20 грн. пені та 21 284,90 грн. штрафу, повністю або частково.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 244,20 грн. пені та 21284,90 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Задовольняючи одночасно позовні вимоги про стягнення як пені, так і штрафу за порушення одних й тих самих грошових зобов'язань, суд виходить з того, що чинне законодавство України не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій. Тобто, пеня та штраф не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір штрафних санкцій.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 6871,98 грн., має бути покладений на відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються при задоволенні позову - на відповідача. Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то на відповідача має бути покладено 100,00 % розміру витрат на оплату послуг адвоката, що складає 8 038,00 грн. та підтверджується договором № 02-19/11 від 19.11.2014р. про надання послуг адвоката, платіжним дорученням від 19.12.2014р. № 3620.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" (місцезнаходження: 75620, Херсонська обл., Голопристанський район, с.Геройське; ідентифікаційний код юридичної особи 00383604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Червонопрапорна, буд. 104; ідентифікаційний код юридичної особи 33929723) 304 070 (триста чотири тисячі сімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 21 284 (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 90 коп. штрафу, 18 244 (вісімнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 20 коп. пені, 6 871 (шість тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 98 коп. компенсації по сплаті судового збору та 8 038 (вісім тисяч тридцять вісім) грн. 00 коп. компенсації по оплаті послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.02.2015р.

Суддя К.В. Соловйов