№ 4280023, 05.02.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3684/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді – Гром Л. М.

при секретарі           - Чиж О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова до приватного підприємства «Техтранссервіс» про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансової санкції, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Техтранссервіс» (р/р 2600130424500 в ЧОФ АКБ Укрсоцбанк м. Чернігів, МФО 353014, код 22812709) і просить стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1523,79 грн. та фінансової санкції в сумі 148,78 грн. на рахунок управління: р/р 25609303051155 в ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284, мотивуючи тим, що відповідач не виконує належним чином вимог чинного законодавств, а саме не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

В судовому представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

В судове засідання представник відповідача не з’явився.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

В судовому засіданні встановлено, що приватне підприємство «Техтранссервіс» зареєстроване в Управлінні Пенсійного Фонду України в Деснянському районі міста Чернігова, як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальниками відповідно до п. 1 ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058 (Далі Закон України № 1058) є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - для осіб, зазначених у п.п.1,10,15 ст.11 цього Закону.

Зазначені страхувальники згідно ч. 1 ст.15 Закону №1058 є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески (п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058).

Частиною 12 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У відповідності з вимогами ст. 106 Закону № 1054 суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.

Згідно з п.2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строки, визначені ст. 20 Закону, в тому числі обчислені територіальними органами ПФУ, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Приватне підприємство «Техтранссервіс», як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058 зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 відповідач у строки, встановлені Законом № 1058, подав до управління ПФУ розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.

Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2008 року за приватним підприємством «Техтранссервіс» значиться заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1523,79 грн. Сума заборгованості по страхових внесках підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень місяць 2008 року, якій був належним чином оформлений і надісланий на адресу управління Пенсійного фонду України. Крім того, за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування рішенням начальника управління № 905 від 20.11.2008 року до приватного підприємства «Техтранссервіс» було застосовано фінансову санкцію, якою накладено штраф в розмірі 135,48 грн. та нараховано пеню в розмірі 13,30 грн. Дане рішення було вручено особисто боржнику 20.11.2008 року, але протягом 10 робочих днів відповідач не оскаржував його і заборгованість не сплатив.

Відповідно до п. 3 ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду є органами стягнення по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.2,3 ст.106 Закону №1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (надалі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 1-3 п.З ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені вищезгаданим Законом, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.

На підставі карток особових рахунків боржника відповідно до пунктів 8.2., 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8661, боржнику була вручена вимога про сплату боргу № Ю-3671/У від 01.12.2008 року на суму 1523,79 грн., зазначена вимога була вручена відповідачу 16.12.208 року. Але борг згідно вимоги протягом 10-ти днів не оскаржувався і не сплачений.

Згідно ч.8 п. 3 ст.106 Закону №1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Доказів сплати, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини, відповідач не надав.

Оскільки Відповідач добровільно визначену вимогою суму в повному обсязі не сплатив, саму вимогу не оскаржив, то вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути на рахунок управління ( р/р 25609303051155 в ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) з приватного підприємства «Техтранссервіс» (р/р 2600130424500 в ЧОФ АКБ Укрсоцбанк м. Чернігів, МФО 353014, код 22812709) борг зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1523,79 грн. та фінансової санкції в сумі 148,78 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 11 лютого 2009 року.

Суддя Л. М. Гром