Решение № 42792921, 17.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 411/6727/12 22-ц/774/23/К/15

Справа 411/6727/123-ц Головуючий у першій

Категорія 34 (3) інстанції Папарига В.А.

22-ц/774/ 23/К/15 Доповідач Соколан Н. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколан Н.О.

суддів - Зубакової В. П., Ляховської І.Є.

при секретарі - Трофименко О. О.

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4

та його представника ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства "УСК" "Гарант-Авто" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства "УСК" "Гарант-Авто" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування своїх вимог послався на те, що 13 січня 2011 року сталося ДТП, учасниками якої були водій ОСОБА_8, який керував транспортним засобом - малотоннажним фургоном марки " Мерседес-Бенц" моделі 416 СДІ державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_6, який керував транспортним засобом марки "Мерседес-Бенц" моделі "--Ірізар" державний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу ОСОБА_4, та переданий по договору оренди відповідачу ОСОБА_3. Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль позивача марки " Мерседес-Бенц" моделі 416 СДІ державний номер НОМЕР_1,.

Механічними пошкодженнями автомобіля в результаті ДТП, позивачу, згідно висновку авто товарознавчого дослідження від 09.04. 2014 року завдано матеріальної шкоди на суму 157229,95 гривні.

Відповідальність осіб, які керують транспортним засобом марки "Мерседес-Бенц" моделі 416 СДІ державний номер НОМЕР_1,була застрахована у ПАТ "УСК" Гарант-АВТО" з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого, у розмірі 25 000 грн., за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 510 грн., відповідно до страхового полісу № ВС\ 1338674 на один рік 26.08.2010 року.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 157 229,95 грн., моральну шкоду 30 000 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2201 грн. 25 коп., витрати за проведення авто товарознавчого дослідження 900 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства "УСК" "Гарант-Авто" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 157229,95 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн., у відшкодування моральної шкоди, у відшкодування понесених судових витрат: судовий збір в розмірі 1582 грн. 25 коп., витрати за проведення авто товарознавчого дослідження 900 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального права; не встановлено обставин, які мають значення для вирішення справа; суд помилково послався на положення ст.. 1187 ЦК України, не взявши до уваги, що правовідносини регулюються ст..1188 ЦК України, шкода повинна бути відшкодована винною особою; судом не встановлено факту знаходження ОСОБА_6 у трудових відносинах та не застосовано положення ст.1172 ЦК України; висновок суду, що ОСОБА_6 на свій власний розсуд та з власної ініціативи здійснював пасажирські перевезення; суд формально визнав ОСОБА_6 винним у скоєнні ДТП; не взяв до уваги, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 була застрахована на час ДТП, а ДТП є страховим випадком

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні спору, судом встановлено, що 13 січня 2011 року о 04-50 годин відповідач ОСОБА_6 керуючи автобусом марки "Mercedes-Benz" моделі "Irizar" державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу ОСОБА_4, та переданий в оперативне управління за договором оренди ОСОБА_3, рухаючись зі сторони вул. Пуріна по направленню вул. Вечірньокутської по проїжджій частині дороги вул. Дніпропетровське шосе в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, порушуючи вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав у встановлених межах безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу, в результаті чого в районі електроопори № 2 по вул. Дніпропетровське шосе відбувся занос автобусу на смугу зустрічного руху транспортних засобів, де сталося зіткнення з малотоннажним фургоном марки "Mercedes-Benz" моделі 416 СDI державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить позивачу ОСОБА_7, який рухався по зустрічній смузі під керуванням водія ОСОБА_9

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступені тяжкості, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 1908 від 09.04.2014 року сума матеріального збитку ( вартість відновлюваного ремонту з урахуванням фізичного зносу вузлів) завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz моделі 416 СDI державний реєстраційний номер НОМЕР_3 складає 157229,95 гривень ( а.с. 2-28 т.2- висновок).

Вирішуючи спір, суд вірно встановив обставини по справі, дав їм належну оцінку і відповідно до норм матеріального та процесуального закону обґрунтовано дійшов до висновку, що винним у скоєнні ДТП 13 січня 2011 року є відповідач ОСОБА_6.

Такий висновок суду підтверджується постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 08.11.2011 року, якою ОСОБА_6 звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.1 КК України відповідно до ст. 1 п "в" Закону України "Про амністію в 2011 році" 06.07.2011 року (а.с.26 т.1 - копія постанови суду),яка набрала чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вказана постанова суду є підставою для звільнення від доказування щодо винності водіїв у даній дорожньо-транспортній пригоді, оскільки обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вказану постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду щодо доведеності факту, про те, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача сталася з вини особи, що керувала транспортним засобом марки "Mercedes-Benz" моделі "Irizar" державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме ОСОБА_6, тому вважає, що доводи апеляційної скарги щодо формального визнання ОСОБА_6 винним у скоєнні ДТП є безпідставними.

З висновок суду щодо не доведеності перебування водія ОСОБА_6 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди в трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_3, що виключає цивільно-правову відповідальність ПАТ УСК "Гарант-Авто", колегія суддів погоджується, оскільки допитані в судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 заперечували цей факт, тому доводи апеляційної скарги щодо безпідставного не взяття до уваги, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 була застрахована на час ДТП, а ДТП є страховим випадком не можуть бути взяті до уваги.

Беручи до увагиё що між ОСОБА_4 як орендодавцем, та ОСОБА_3, як орендарем, 02.01.2011 року укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем строком до 31.12.2011 року, відповідно до якого орендодавець ОСОБА_4 надав орендатору ОСОБА_3 автобус марки "Mercedes-Benz" моделі "Irizar" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з метою перевезення пасажирів та багажу та пунктом 3.2. вказаного договору сторони погодили, що відповідальність за шкоду, спричинену третім особам, орендованим транспортом, його механізмами, пристроями, обладнанням, несе орендодавець у відповідності з правилами, передбаченими діючим законодавством. Він вправі пред'явити до орендатора регресну вимогу про відшкодування суми, виплаченої третім особам, якщо доведе, що шкода заподіяна по вині орендатора (а.с. 156-158 т.1 - копія договору), колегія суддів вважає, що висновок суду про стягнення шкоди є власника транспортного засобу є правильним, оскільки зобов'язання витікають як закону так і з умов договору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо відшкодування шкоди винною особою є безпідставними та спростовуються висновками суду.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, тому відповідач ОСОБА_4. повинен відшкодувати моральну шкоду, спричинену винними діями ОСОБА_6, відповідно до умов договору оренди та має право в порядку регресу звернутися до винної особи.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає в залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року, з подальшими змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", тому колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача з 10 000 грн. до 2000 грн.

За таких обставин рішення суду необхідно змінити частині розміру моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення в порядку ст. 309 ч.1 п. 3 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, п.3 ч.1ст. 309, ст. 313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30 липня 2014 року в частині розміру моральної шкоди змінити, зменшивши розмір цей розмір з 10 000 грн. до 2000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: