Решение № 42788607, 18.02.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2015 р.

Справа № 924/29/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Дячук Т.В.,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА"

м.Вінниця

до фермерського господарства "Роса плюс" смт.Стара Синява Хмельницької області

про стягнення 24500,00грн. основного боргу, 2413,70грн. 25% річних, 1913,50грн. інфляційних, 2991,07грн. пені, 3524,00грн. відсотків за користування товарним кредитом, 8900,00грн. 20% штрафу за прострочення оплати отриманого товару, 9649,47грн. збільшення вартості товару на курсову різницю.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 24500,00грн. основного боргу, 2413,70грн. 25% річних, 1913,50грн. інфляційних, 2991,07грн. пені, 3524,00грн. відсотків за користування товарним кредитом, 8900,00грн. 20% штрафу за прострочення оплати отриманого товару, 9649,47грн. збільшення вартості товару на курсову різницю, по договору поставки №79 від 28.04.2014р.

Ухвалою суду від 13.01.2015р. порушено провадження у справі. Копії ухвал направлено на адреси сторін рекомендованими поштовими відправленнями і отримано ними, що підтверджено повідомленнями про вручення.

Представник позивача в судовому засіданні 09.02.2015р. надав для огляду витребувані судом оригінали документів. Після відкладення розгляду справи, позивач направив до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи виписки з банківського рахунку ТОВ "АГРИКОЛА" щодо оплати відповідачем суми основної заборгованості та зазначив про підтримання решти заявлених вимог.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що згідно умов договору поставки було надано відстрочку платежу до 20 вересня 2014 року, з врахуванням строку необхідного для збирання врожаю та початку реалізації виробленої продукції. Однак, із-за погодних умов, збирання врожаю розпочалось пізніше встановленого договором строку, а враховуючи час, необхідний на доробку сільськогосподарської продукції до встановлених вимог і стандартів, відповідач розпочав розрахунки з позивачем після отримання коштів від реалізації виробленої продукції. Вартість отриманого за договором поставки №79 від 28.04.2014р. товару – інокулянт Ризобофіт на торф’яній основі у сумі 44500,00грн. сплачена позивачу повністю, в період з 26.11.2014р. по 23.01.2015р. Відповідач просить відмовити в позові.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА" м.Вінниця, як юридична особа зареєстроване 18.10.2011р., ідентифікаційний код 37898271, що підтверджено Статутом товариства та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фермерське господарство "Роса плюс" смт.Стара Синява Старосинявського району Хмельницької області, як юридична особа зареєстровано 26.01.2007р., ідентифікаційний код 34638965.

28.04.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА" (постачальник) та фермерським господарством "Роса плюс" (покупець) укладено договір поставки №79, згідно п.1.1 якого постачальник в порядку і на умовах визначених цим договором зобов’язується передати товар у власність покупця виробничо-технічного призначення (засоби захисту рослин, насіння, мікродобрива, надалі - товар), а покупець зобов’язується прийняти такий товар і сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 за даним договором постачається виключно товар, що дозволений до використання на території України, асортимент, кількість, ціна якого визначається додатками та накладними, що оформляються (складаються) в період дії цього договору і які є невід’ємною його частиною.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що ціна товару, що поставляється за цим договором, вказується у додатках та накладних в національній валюті та визначається в залежності від виду товару. Зазначено, що для товару (засоби захисту рослин, насіння та мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро.

Загальна ціна (вартість) договору визначається додатками та накладними, що зазначені в п. 2.1, та які є невід’ємною частиною цього договору і складаються з суми вартості всіх партій товару, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору (п. 2.3 договору).

Відповідно до п.2.4 договору, враховуючи те, що товар постачається в Україну виключно по зовнішньоекономічних контрактах, ціна на товар вказується у гривнях та має еквівалент у доларах США. На кожну партію товару постачальник надає рахунок фактуру з цінами у гривнях по курсу міжбанківських торгів на день виставлення рахунку. За основу приймається інформація, розміщена на сайті http://www.udinform.com/.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату кожної партії товарної продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у розмірах і строках, які відображаються у відповідних додатках, які є невід’ємною частиною цього договору.

Як зазначено в п.3.2 договору сторони домовились про те, що постачальник має право в будь-який час змінити ціну (вартість) проданого, але ще не оплаченого покупцем товару, а покупець зобов'язаний прийняти такі змінені ціни (вартість) та належним чином виконувати грошові зобов'язання, що випливають із змінених цін (вартості). Така зміна відбувається (підп.3.2.1 – 3.2.4):

- змінена вартість товару вираховується за формулою: Вз=Вп*К, де Вз - вартість товару змінена; Вп - вартість товару, визначена в момент здійснення поставки; К - коефіцієнт зміни, * - дія множення;

- коефіцієнт зміни (К) розраховується за формулою: К=Дз/Дп, де Дз - курс гривні до долара США (згідно міжбанківського курсу долара США до гривні) на день зміни ціни (вартості) товару; Дп - курс гривні до долара США (міжбанківський курс) на день поставки товару;

- змінені ціни на товар набувають чинності негайно, з дати повідомлення постачальника про зміну цін, якщо у самому повідомлені не буде оговорено інше;

- оплаті по зміненим цінам підлягає та частина загальної кількості товару, що не була оплачена покупцем до дня зміни ціни.

Згідно з п.7.2 договору покупець зобов’язаний оплатити товар згідно з умовами цього договору та відповідних додатків, своєчасно проводити оплату товару без додаткових інформувань з боку постачальника.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку невиконання та (або) неналежного виконання зобов’язань прийнятих за цим договором, сторона, що не виконала та (або) неналежним чином виконала зобов’язання несе відповідальність визначену цим договором, у випадку неврегульованим договором, чинним законодавством України.

У разі прострочення строків оплати товару, відповідно до розділу 3 цього договору, допущеного покупцем при оплаті вартості поставленого товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день пропущеного прострочення (п. 8.5 договору).

Згідно з п. 8.6 договору у разі допущення покупцем факту прострочення (або неналежного виконання) оплати вартості поставленого товару на строк понад один місяць, покупець зобов’язаний додатково сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості кожної партії товару, оплату якої було прострочено.

Пунктом 8.7 договору передбачено, що у разі, якщо покупець не здійснив розрахунок за поставлений товар в строки передбачені розділом 3 цього договору та/або в додатках, покупець відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу за порушення грошового зобов’язання, зобов’язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 25% річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Постачальник має право, а покупець погоджується з тим, що відповідно до ст.536, ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України у разі порушення покупцем строків оплати вказаних в договорі (або додатках, специфікаціях до договору), товар вважається проданим на умовах товарного кредиту, в такому разі постачальник нараховує покупцеві відсотки за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами), без додаткового погодження з покупцем, за період від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у розмірі 0,1% в день від вартості переданого, але неоплаченого товару (п. 8.8. договору).

Згідно з п.12.1. договору цей договір вважається укладеним, набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року. В частині виконання зобов’язань сторін договір діє до моменту повного виконання своїх зобов’язань сторонами. Всі наступні зміни та (або) доповнення до цього договору набувають юридичної сили, якщо вони виконані в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін (п.13.1. договору).

Асортимент, кількість, ціна та вартість товару зазначено в додатку №1 до договору поставки №79 від 28.04.2014р., згідно п.1 якого, постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає і проводить оплату на умовах договору поставки №79 від 28.04.2014р. та цього додатку товар - інокулянт Ризобофіт на торф’яній основі, в кількості 178 кг., за ціною за 1кг. 208,33грн., без ПДВ. Загальна вартість товару, з ПДВ, складає 44500,00грн.

Відповідно до п.3 додатку, покупець здійснює оплату зазначеного товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 44500,00грн., у строк до 20 вересня 2014 року.

Договір і Додаток №1 підписані та скріплені печатками сторін.

На підтвердження поставки товару на суму 44500,00грн. позивачем та отримання його відповідачем надано видаткову накладну №189 від 28.04.2014р., товарно-транспортну накладну №Р189 від 28.04.2014р., акт приймання-передачі №1 від 28.04.2014р., довіреність №12 від 28.04.2014р.

Позивач 06.01.2015р. звернувся до суду з позовом, зазначивши, що відповідач сплатив за товар лише 20000,00грн. В зв’язку з цим, просить стягнути з відповідача 24500,00грн. основного боргу, а також :

2413,70грн. - 25% річних (з суми боргу 44500,00грн., за період з 22.09.2014р. по 12.11.2014р. (52 дні), - 1584,93грн.; з суми боргу 39500,00грн., за період з 27.11.2014р. по 04.12.2014р. (8 днів), - 216,44грн.; з суми боргу 34500,00грн., за період з 05.12.2014р. по 15.12.2014р. (11 днів), - 259,93грн.; з суми боргу 24500,00грн., за період з 16.12.2014р. по 05.01.2015р (21 день), - 352,40грн.);

1913,50грн. - інфляційних, за період 22.09.2014р. по 05.01.2015р.;

2991,07грн. - пеня (з суми боргу 44500,00грн., за період з 22.09.2014р. по 12.11.2014р. (52 дні), - 1584,93грн.; з суми боргу 44500,00грн., за період з 13.11.2014р. по 26.11.2014р. (14 днів) – 477,92грн.; з суми боргу 39500,00грн., за період з 27.11.2014р. по 04.12.2014р. (8 днів), - 242,41грн.; з суми боргу 34500,00грн., за період з 05.12.2014р. по 15.12.2014р. (11 днів), - 291,12грн.; з суми боргу 24500,00грн., за період з 16.12.2014р. по 05.01.2015р (21 день), - 394,68грн.);

3524,00грн. - відсотки за користування товарним кредитом (з суми боргу 44500,00грн., за період з 22.09.2014р. по 12.11.2014р. (52 дні), - 2314,00грн.; з суми боргу 39500,00грн., за період з 27.11.2014р. по 04.12.2014р. (8 днів), - 316,00грн.; з суми боргу 34500,00грн., за період з 05.12.2014р. по 15.12.2014р. (11 днів), - 379,50грн.; з суми боргу 24500,00грн., за період з 16.12.2014р. по 05.01.2015р (21 день), - 514,50грн.);

8900,00грн. - 20% штрафу;

9649,47грн. збільшення вартості товару на курсову різницю (із розрахунку : середній курс на 30.12.2014р. 11652,96грн./100дол. США : на середній курс станом на 28.04.2014р. 11185,89грн/100дол. США Х на залишок боргу 24500,00грн. = 34149,47грн. проіндексована вартість товару – 24500,00грн. = 9649,47грн. курсова різниця). Розрахунок річних, індексу інфляції, пені, штрафу, нарахування відсотків за користування товарним кредитом, курсової різниці, на яку збільшено вартість товару міститься в додатку №1 до позовної заяви.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що оплата за товар здійснена повністю, а саме : 26.11.2014р. - 5000грн.; 04.12.2014р. - 5000грн.; 16.12.2014р. - 10000грн.; 14.01.2015р. - 10000грн.; 23.01.2015р. - 14500грн.

Позивач на підтвердження оплати відповідачем суми основної заборгованості надав копії виписок з банківського рахунку ТОВ "АГРИКОЛА".

Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх в сукупності господарським судом враховується таке:

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно норм ст.11 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В п.3 ч.1 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору. Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами укладено договір поставки №79 від 28.04.2014р., з додатком №1. Предметом цього договору є купівля-продаж товару (інокулянт Ризобофіт на торф’яній основі) на суму 44500,00грн., з терміном його оплати до 20.09.2014р.

Згідно ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За визначенням ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов’язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. (ч.2 ст.549 ЦК України).

Згідно п.8.5 договору відповідач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день пропущеного прострочення, а згідно п.8.6 договору, в зв’язку з простроченням оплати вартості поставленого товару на строк понад один місяць, відповідач зобов’язаний додатково сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від вартості товару, оплату якої було прострочено.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання. (п.3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань").

Індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

В п.3.2 постанови від 17.12.2013р. №14 зазначено, що у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. Відповідно до цього листа, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Така ж позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права”.

Згідно п.8.7 договору та відповідно до ст.625 Цивільного кодексу за порушення грошового зобов’язання, відповідач зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 25% річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Частиною 5 ст.694 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня фактичної оплати.

В п.8.8 договору зазначено, що у разі порушення покупцем строків оплати вказаних в договорі (або додатках, специфікаціях до договору), товар вважається проданим на умовах товарного кредиту, в такому разі постачальник нараховує покупцеві відсотки за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами), без додаткового погодження з покупцем, за період від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у розмірі 0,1% в день від вартості переданого, але неоплаченого товару.

Щодо співвідношення процентів річних і процентів за користування чужими коштами, то Пленумом Вищого господарського суду України в п.6 постанови №14 від 17.12.2013р. роз’яснено, що якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) – за наявності порушення боржником грошового зобов’язання.

Положення чинного законодавства не містять заборони на визначення грошового еквіваленту зобов’язань в іноземній валюті, а тому, коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара), прямо не заборонено та не суперечить законодавству України (п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.01.2015р. №01-06/114/15 „Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 „Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів”, постанова ВСУ від 07.10.2014р. №910/763/13).

В п.2.4. договору поставки №79 від 28.04.2014р. зазначено, що товар вказується у гривнях та має еквівалент у доларах США. Право позивача змінити ціну (вартість) проданого але ще не оплаченого товару, згідно міжбанківського курсу долара до гривні та обов’язок відповідача прийняти такі змінені ціни (вартість) передбачено п.3.2 договору.

Про зміну вартості товару позивач повідомив відповідача в претензії-вимозі вих..№148 від 10.12.2014р., надісланій на адресу відповідача цінним листом 12.12.2014р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіривши наявні в матеріалах справи докази та розрахунок (Додаток №1 до позовної заяви), господарський суд зазначає наступне:

Згідно видаткової накладної №189 від 28.04.2014р. відповідач отримав від позивача товар на суму 44500,00грн., що також підтверджено товарно-транспортною накладною №Р-189 від 28.04.2014р., актом №1 приймання-передачі від 28.04.2014р.

У встановлений в Додатку №1 договору №79 від 28.04.2014р. строк - до 20.09.2014р. відповідач оплату не провів, а тому має місце прострочення оплати.

Згідно наданих сторонами до матеріалів справи копій платіжних доручень та виписок з банківського рахунку відповідачем сплачено : платіжним дорученням №227 від 26.11.2014р. - 5000грн.; платіжним дорученням №232 від 04.12.2014р. - 5000грн.; платіжним дорученням №241 від 16.12.2014р. - 10000грн.; платіжним дорученням №259 від 14.01.2015р. - 10000грн.; платіжним дорученням №267 від 23.01.2015р. - 14500грн. Всього 44500,00грн.

На дату розгляду справи основна заборгованість за поставлений товар сплачена повністю і в частині позовних вимог про стягнення 24500,00грн. основного боргу спір між сторонами відсутній. В зв’язку з цим, провадження у справі в цій частині необхідно припинити на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки прострочка оплати виникла з 20.09.2014р., нарахування інфляційних розпочинається з жовтня 2014 року. Позивач заявив до стягнення інфляційні у сумі 1913,50грн., з врахуванням індексів інфляції за жовтень 2014р. - 102,4% , за листопад 2014р. -101,9%. Сукупний індекс інфляції за жовтень-листопад 2014р. складає 104,3%., а тому : 44500,00грн. Х 104,3% = 46413,50грн. - 44500,00грн. = 1913,50грн. інфляційних нарахувань.

Слід зауважити, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу за який здійснюється стягнення нарахування на суму боргу. Тому, перевіривши розрахунки річних, пені, відсотків за користування товарним кредитом, з врахуванням зазначених позивачем періодів, в яких фактично мала місце прострочка виконання відповідачем зобов’язань по оплаті за товар, суд прийшов до висновку, що такі вимоги позивача є частково обґрунтованими, а саме, щодо стягнення 2410,27грн. річних 25%, 2920,45грн. пені, 3518,50грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Розрахунок 9649,47грн. курсової різниці, на яку збільшено вартість неоплаченої на дату подання позову частини товару зроблений відповідно до підп.3.2.1, 3.2.2 п.3.2 договору поставки №79 від 28.04.2014р..

Згідно п.8.6 цього договору позивач нарахував на всю вартість товару 20% штрафу у сумі 8900,00грн.

Розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням господарського суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, тощо (ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, станом на 23.01.2015р., відповідач повністю сплатив суму основної заборгованості, а втрати (збитки) позивача, що виникли в період прострочення платежу, компенсуються, зокрема, шляхом нарахування курсової різниці, двадцяти п’яти відсотків річних, інфляційних нарахувань, відсотків за користування товарним кредитом, суд вважає можливим зменшити розмір належних до стягнення сум штрафу і пені на п’ятдесят відсотків.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково у сумі 23401,96грн., з яких : 1913,50грн. інфляційних нарахувань за жовтень-листопад 2014 року, 2410,27грн. річних 25%, 3518,50грн. відсотків за користування товарним кредитом за період 22.09.2014р. - 05.01.2015р., 1460,22грн. пені, 4450,00грн. штрафу, 9649,47грн. курсової різниці.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, ст.549, ч.3 ст.551, ч.2 ст.625, ч.5 ст.694, ст.712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175, ч.1 ст.230, ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст.45, 47, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, п.11 ч.1 ст.80, 82, ч.3 ст.83, ст.ст.84-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА" м.Вінниця до фермерського господарства "Роса плюс" смт.Стара Синява Хмельницької області задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Роса плюс" (смт.Стара Синява Хмельницької області, вул.Філатова, 9, ідентифікаційний код 34638965) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА" (м.Вінниця, провул.Червоний, 28А, офіс 121, ідентифікаційний код 37898271) 1913,50грн. (одна тисяча дев’ятисот тринадцять гривень 50коп.) інфляційних нарахувань, 2410,27грн. (дві тисячі чотириста десять гривень 27коп.) річних 25%, 3518,50грн. (три тисячі п’ятсот вісімнадцять гривень 50коп.) відсотків за користування товарним кредитом, 1460,22грн. (одна тисяча чотириста шістдесят гривень 22коп.) пені, 4450,00грн. (чотири тисячі чотириста п’ятдесят гривень 00коп.) штрафу, 9649,47грн.(дев’ять тисяч шістсот сорок дев’ять гривень 47коп.) курсової різниці, 1824,30грн. (одна тисяча вісімсот двадцять чотири гривні 30коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 24500,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3,43грн. річних, 5,50грн. відсотків за користування товарним кредитом, 1530,85грн. пені і 4450,00грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складено 20.02.2015р.

Суддя Т.В. Дячук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (21036, м. Вінниця, провул. Червоний, буд.28-А, офіс 121);

3 - відповідачу (31400, Хмельницька обл.., смт.Стара Синява, вул. Філатова, 9).