Решение № 42740468, 12.02.2015, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 522/17718/14-ц

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2015 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Борисової С.П., при секретарі Каширній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 014/0027/74/74507 від 11.05.2007 р. (далі - Кредитний договір) на загальну суму 2 160 792,74 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 29.08.2014 р. (1 долар США дорівнює 13,60 грн.) складає 29 399 264,16 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що 11.05.2007 р. між Банком та відповідачем ОСОБА_2 (далі - Позичальник) був укладений зазначений Кредитний договір про надання Банком кредиту в сумі 295 425 доларів США строком до 11.05.2027 р. зі сплатою відсотків за користування Кредитом в розмірі 13,25% річних. Банк свої зобов'язання виконав повністю та надав обумовлену суму кредиту, а позичальник належним чином свої зобов'язання не виконував, внаслідок чого станом на 29.08.2014 р. за Кредитним договором у нього виникла заборгованість перед Банком на загальну суму 2 160 792,74 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 29.08.2014 р. (1 долар США дорівнює 13,60 грн.) складає 29 399 264,16 грн., у тому числі, заборгованість за кредитом - 295 425,00 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 4 019 586 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 285 160,56 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 3 879 830,99 грн., пені за прострочення кредиту та відсотків - 1 580 207,18 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ - 21 499 946,50 грн. Також позивач посилається на те, що в порядку забезпечення виконання зобов'язань між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору.

Представник позивача за довіреністю Вдовиченко Г.В. у судове засідання не з'явилася, заявою просила справу розглянути у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, клопотання про розгляд справи у його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомляв. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином поштою та у приміщенні суду, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових викликів та довідкові листи по справі з його власноручним підписом.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, оскільки судові повістки йому надсилалися за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а відповідно до повторних поштових повідомлень відповідач за цією адресою не проживає, але відповідно до положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається, що судові виклики вручені відповідачу належним чином. Про причину своєї неявки відповідач суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

В зв'язку з повторною неявкою в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, суд відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів (постановляє заочне рішення). Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

В зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно Кредитного договору (а.с. 15 - 21), укладеного між Банком (далі Кредитор), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (далі Позичальник), з іншої сторони, Кредитор на положеннях та умовах цього Договору зобов'язався надати Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,25% річних згідно графіку погашення заборгованості, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Договором.

Відповідно до ст. 524 ЦК України - зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до кредитних відносяться операції зазначені у п. 3 ч. 1 та у пунктах 3 - 7 ч. 2 ст. 47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

В розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Статті 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій. Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Отже Банком був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договором, однак, відповідач ОСОБА_2 всупереч вимогам чинного законодавства та умов Кредитного договору належним чином свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом не виконав та не здійснив повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені Кредитним договором строки. Про ці обставини зазначив представник Банку в позовній заяві та вони не спростовані відповідачами, у зв'язку з чим ними не виконані вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Відповідно до Договору поруки від 11.05.2007 р. (а.с. 22-24), що укладений між Банком, з однієї сторони, та ОСОБА_3 (далі - Поручитель), з іншої, сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника ОСОБА_2, які виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленого додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 має солідарно нести відповідальність разом з ОСОБА_2 за порушення останнім своїх обов'язків по поверненню кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитом, а також по сплаті інших штрафних санкцій, передбачених вищезазначеним Кредитним договором.

Згідно розрахункам, наданим представником позивача, які перевірені судом, загальна сума заборгованості перед Банком за Кредитним договором станом на 29.08.2014 р. складає загальну суму 2 160 792,74 доларів США, що, як зазначив представник позивача, в еквіваленті за курсом НБУ на 29.08.2014 р. (1 долар США дорівнює 13,60 грн.) складає 29 399 264,16 грн., у тому числі, заборгованість за кредитом - 295 425,00 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 4 019 586 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 285 160,56 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 3 879 830,99 грн., пені за прострочення кредиту та відсотків - 1 580 207,18 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ - 21 499 946,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Судом не встановлено, що боржник ОСОБА_2 не виконав зобов'язання в повному обсязі по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом внаслідок випадку або непереборної сили, тому відповідач має сплатити пеню по кредиту. Крім того, з цих підстав відповідачі мають солідарно відповідати перед позивачем по поверненню кредиту, відсотків та пені.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитом на загальну суму 2 160 792,74 доларів США.

У абз. 2 п. 14 постанови від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземні валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до повідомлення Національного банку України від 12.02.2015 р. на день ухвалення рішення Національним банком України з 14:00 години встановлений такий офіційний курс гривні до долара США: 100 доларів США дорівнюють 2509,9142 гривням.

Отже, приймаючи до уваги заявлені Банком позовні вимоги в іноземній валюті (в доларах США), а також офіційний курс долара США до української гривні на день ухвалення рішення, з відповідачів ОСОБА_2 ТА ОСОБА_3 підлягає солідарному стягненню заборгованість за кредитом на загальну суму 54 234 043,82 гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при звернені з цим позовом до суду в рівних частинах з кожного.

Керуючись ст. 99 Конституції України, ст. ст. 192, 524, 525, 533, 549, 550, 553, 554, 1046, 1048 - 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 - 215, 224 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП: НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (РНОКПП: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, р/р 2909949, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031) заборгованість за кредитним договором № 014/0027/74/74507 від 11.05.2007 року у розмірі 2 160 792,74 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 54 234 043,82 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суму судового збору у розмірі 1 827,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, (РНОКПП: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суму судового збору у розмірі 1 827,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ

Арцизького районного суду