№ 42721964, 13.02.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 лютого 2015 р. Справа № 802/121/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді:Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

23.01.2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) з адміністративним позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 4992,94 грн, яка в добровільному порядку відповідачем не погашена, у зв`язку з чим дана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх.№2544) про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином. Проте до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин повернення - "за зазначеною адресою не проживає".

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - обов'язковою не визнавалась, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Встановлено, що станом на 27.01.2015 року ФОП ОСОБА_2 має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 4992,94 грн, з яких 3655,93 грн - основний платіж, 1333,25 грн - штрафна санкція, 3,76 грн - пеня.

Так, у липні 2014 року позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань взаємовідносин з ТОВ "Торговий дім Орлан" за період січень 2014 року, в результаті якої прийнято податкове повідомлення-рішення № 0039831701 від 14.08.2014 року.

Пунктом 54.5 ст. 54 ПК України передбачено, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу п.57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0039831701 від 14.08.2014 року відповідачем не оскаржено, що стало підставою позивачу для звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Факт заборгованості відповідача перед бюджетом підтверджується обліковою карткою платника (а.с.8) та розрахунком суми боргу (а.с.7) та становить 4992,94 грн.

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення рекомендованим листом податкової вимоги №5575-25 від 05.11.2014 року (а.с.6). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Відповідно до п.п. 20.1.18 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 4992,94 грн відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатила, наявність у неї вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 4992,94 грн (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні дев'яносто чотири коп).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович