Постановление суда № 42698288, 10.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2253/15

Головуючий у першій інстанції Турецький О. С.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Виноградової Л.Є.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Приморському районному суду м. Одеси 01 грудня 2014 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства "Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Приват-Плюс" про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

18 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 липня 2010 року було укладено договір № 003552 між ОСОБА_3 та Дочірнім підприємством "Плюс" Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Приват-Плюс", згідно якого позивач сплатила спочатку суму в розмірі 4500 грн., та продовжувала сплачувати щомісячний загальний платіж в розмірі 1005, 56 грн. для отримання будівельних матеріалів на суму 100 000 грн.

Також зазначила, що весною 2012 року, продовжуючи сплачувати щомісячний загальний збір та сплативши вже більше 35 відсотків від зазначеної вартості Товару, вона втратила контакт з вище вказаним офісом в м. Одеса, звернулася до іншого відділу №25, який знаходився в м. Херсон по вул.9-го Січня, де їй пообіцяли Акційний товар за умов продовжити сплачувати щомісячні загальні платежі.

Після останнього платежу із загальною виплатою більш 80 відсотків суми Товару 18 лютого 2013 року, позивачка втратила всю надію на виконання Відповідачем своїх обов'язків та отримання вищесказаного права на купівлю й отримання Товару, зрозуміла те що стала жертвою омани та стала вимагати від представників Відповідача повернути їй сплачені кошти.

Крім того 28 липня 2013 року ОСОБА_3 було особисто встановлено адрес Відповідача куди нею було надіслане письмове повідомлення про розірвання в односторонньому порядку зазначеного Договору, у відповідності до статті 10 "Розірвання договору" Програми Додатку №1 до договору № 003552 від 14 липня 2010 року, та вимогою повернути Відповідачем сплачених ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 81228,28 грн.

Після письмового запиту до Дочірнього підприємства "Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Приват-Плюс", їй було надісланий лист № 225 фіктивно датований 13 липня 2013 року про розірвання у той же день Договору в односторонньому порядку з причин несплати позивачкою щомісячного загального платежу, відповідно до п.10.3. ст.10 Програми.

Посилаючись на те, що її права споживача було порушено, просила її вимоги задовольнити.

Ухвалою Приморського районноого суду м. Одеси 01 грудня 2014 року позовна заява ОСОБА_3 була залишена без розгляду (а.с.59).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування зазначеної ухвали, із направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду в іншому складі, посилаючись на те, що ухвала суду була постановлена із порушенням норм процесуального права.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь справі, не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у зв'язку з чим та на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в суді апеляційної інстанції не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_3 повторно не з'явилася в судове засідання, при цьому була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи в її відсутність до суду не надходило, а тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України її позовна заява має бути залишена без розгляду.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступне.

Судове засідання було призначене на 04 листопада 2014 року, на 11.15 год., про час і місце якого позивач ОСОБА_3 була повідомлена, що підтверджується заявою позивача про відкладення розгляду справи (а.с. 49).

Наступне судове засідання було призначене на 01 грудня 2014 року, на 11.15 год., про яке позивач не була належним чином повідомлена, про що свідчить повернута поштова кореспонденція із відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 52-53).

Крім того, слід зазначити, що 28 листопада 2014 року позивач звернулася до суду із клопотанням проти заперечень відповідача, в якому крім того ставила питання про розгляд справи за її відсутності за станом здоров'я (а.с. 54-57).

Згідно п.1 ч.3 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушені зазначені норми цивільно-процесуального законодавства, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_3 не була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, призначеного на 01 грудня 2014 року, та наявність її заяви про розгляд справи в її відсутність, суд не мав правових підстав для залишення позову без розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду є помилковою, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду по суті позовних вимог.

Що стосується вимог апелянта про розгляд справи в суді першої інстанції в іншому складі, то вони задоволенню не підлягають, оскілки підстави для заміни складу суду, які передбачені ст. 21 ЦПК України, в даному випадку відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.2 ст. 307, п.3 ч1. ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2014 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті позовних вимог.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.Є. Виноградова

Н.А. Кононенко