Решение № 426740, 29.01.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.07

Справа № 5/17-07.

за позовом дочірньої компанії «Уркгазвидобування» національної акціонерної компанії «Нафтобаз України», м. Київ

до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Хоружівка», с. Хоружівка Недригайлівського району Сумської області

про стягнення 225247 грн. 11 коп.

Суддя Гудим В.Д.

Представники:

Від позивача – предст. Сидорченко В.В.

Від відповідача – предст. Шинкаренко Я.А.

Суть спору: Позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 225247 грн. 11 коп., в тому числі 211066 грн. 16 коп. заборгованості за поставлене відповідачу дизельне пальне, відповідно договору № 099/ДП-06 від 04.04.2006 р., укладеного між сторонами, 6193 грн. 20 коп. пені, 1092 грн. 92 коп. річні та 6894 грн. 83 коп. інфляційні збитки.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позов без розгляду, оскільки позивачем не було застосовано заходів досудового врегулювання спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 04.04.2006 р. № 099/ДП-06 відповідач одержав від позивача дизельне пальне. Відповідно пункту 5.1. договору покупець проводить оплату шляхом перерахування коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що кількість фактично поставлених покупцеві нафтопродуктів в кожному конкретному місяці визначається підписаним сторонами актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець проводить оплату шляхом перерахування коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника на підставі даного договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що остаточний розрахунок за нафтопродукти, покупець проводить до 20 вересня 2006 року, наступного за звітним, на підставі актів приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту приймання-передачі від 09.04.06 р. позивач передав, а відповідач прийняв в квітні 2006 року дизельне пальне в обсязі 58,049 тонн на загальну суму 211066 грн. 16 коп.

В порушення взятих на себе зобов’язань, відповідач не сплатив вартість отриманого дизельного пального, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 211066,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов’язань щодо своєчасної і повної сплати за одержаний товар і станом на 21.12.06р. має заборгованість перед позивачем в сумі 211066 грн. 16 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно п. 6.2 договору за несвоєчасну оплату отриманих нафтопродуктів у строки, зазначені у п. 5.2 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а також відшкодовує понесені постачальником збитки. За таких обставин, відповідно до умов договору, через невиконання зобов’язання відповідачу нарахована пеня в розмірі 6193,20 грн. за період з 21.09.06 р. по 22.11.06 р.

Відповідно до ст. 625 чинного Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Згідно з поданим розрахунком річні складають 1092,92 грн., інфляційні збитки 6894,83 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач не подав доказів належного виконання договірних зобов’язань щодо своєчасної і в повному обсязі сплати за одержаний від позивача товар, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 211066 грн. 16 коп., 6193 грн. 20 коп. пені, 6894 грн. 83 коп. інфляційних збитків та 1092 грн. 92 коп. річних обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Господарські витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Хоружівка», Сумська область, Недригайлівський район, с. Хоружівка,, вул. Центральна, 9 (код 30133681) на користь дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28 (код 30019775) основного боргу в сумі 211066 грн. 16 коп.; 6193 грн. 20 коп. пені, 6894 грн. 83 коп. інфляційних збитків та 1092 грн. 92 коп. річних; витрат на інформаційно-технічне забезпечення 118 грн. 00 коп.; витрат по держмиту 2252 грн. 47 коп., видати наказ.

Суддя В.Д.Гудим