Постановление суда № 42589095, 05.02.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/557/15-ц

Провадження № 2-з/591/5/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 рокум. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Міліціанов Р.В. розглянувши заяву ПАТ Комерційний банк Надра про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Зарічного районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ Комерційний банк Надра до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу по кредиту.

До суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів.

Дослідивши подану заяву, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, позивачем не вказано на яке майно необхідно накласти арешт, чи є у власності відповідачів будь-яке нерухоме майно, транспортні засоби на які може бути накладено арешт, не зазначено приблизну вартість майна, яке перебуває у власності відповідачів.

Тому, суд не може оцінити співрозмірність заходів забезпечення позову з предметом позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову).

Позивачем не надано суду жодних доказів того, що побоювання з приводу неможливості виконати рішення суду в майбутньому носять реальний характер, також суду не доведено, що відповідачі мають намір здійснити відчуження належного їм майна з метою уникнути виконання рішення суду, отже побоювання позивача з приводу неможливості виконання судового рішення є передчасними та необгрунтованими належними засобами доказування.

Водночас, доданих до позову матеріалів вбачається, що відповідачі регулярно здійснювали погашення боргу, востаннє 01.04.2014 року. Тому, зволікання позивача зі зверненням до суду, відсутність інформації про наявні у відповідачів грошових коштів та іншого майна (що визнпачено в заяві як підстава вжиття забезпечувальних заходів) не може стати підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Таким чином, заява ПАТ Комерційний банк Надра про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів - не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви ПАТ Комерційний банк Надра про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 5 днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали

Суддя Р.В. Міліціанов