№ 42575398, 03.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03 лютого 2015 року Справа № 814/3871/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомвиробничо-комерційної фірми "Добро", вул. Шкільна, 14, с. Матіясове, Березанський район, Миколаївська область, 57445

доОчаківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57508 проскасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулася виробничо-комерційна фірма "Добро" (далі - Позивач) до державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області (правонаступником якої є Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - Відповідач).

З урахуванням змінених позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними та скасувати 1) податкове повідомлення-рішення № 0000363200 від 25.06.2011 р., яким визначено податкове зобов'язання прописом 80645,75 грн., цифрами 22695,00 грн., 2) податкове повідомлення-рішення № 0000393200 від 25.06.2011 р. яким визначено податкове зобов'язання прописом 95132,44 грн., а цифрами 72438,44 грн., 3) податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011 р. № 0000363200 на суму 22 695,00 грн., 4) податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011 р. № 0000393200 на суму 72438,44 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що всі чотири податкові повідомлення-рішення від 25.06.2011 р. підлягають скасуванню, оскільки податкові повідомлення-рішення 1, 2 не відповідають вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку № 985 тому, що суми в них прописом та цифрами не узгоджуються між собою (різні), рішення оформлені не на бланках, передбачених Порядком № 985, чинним законодавством не передбачено прийняття додаткових повідомлень-рішень до раніше виданих. При прийнятті рішень 3, 4 порушено встановлені ПК України строки, процедуру та оформлення прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки рішення 1, 2 не були відкликані. Позивач здійснює діяльність з надання послуг по оздоровленню дітей в дитячому таборі, тому відповідно до ст. 12 Закону України "Про плату за землю" та п. 282.1.4 ст. 282 ПК України на нього розповсюджуються пільги з плати за землю.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить в задоволенні позову відмовити, оскільки відповідно до Закону України "Про плату за землю", Закону України "Про оренду землі", ПК України позивач є орендарем земельної ділянки, тому повинен сплачувати орендну плату за землю. Рішення 1, 2 були надіслані позивачу з технічними описками, тому виявивши їх відповідач надіслав позивачу податкові повідомлення-рішення 3, 4 з тими ж реквізитами, які не є новими, а є виправленими рішеннями 1, 2, тому формальні порушення самі по собі не можуть бути достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:

Актом від 19.05.2011 р. № 181/15/06731414 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.02.2010 р. по 06.05.2011 р. встановлено, що позивач не подавав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2010-2011 р. Перевіркою повноти нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 23.02.2010 р. по 06.05.2011 р. встановлено його заниження в сумі 80 644,75 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення № 0000393200 від 25.06.2011 р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму прописом - 95132,44 грн., цифрами - 72438,44 грн.;

2) № 0000363200 від 25.06.2011 р., яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму прописом - 80645,75 грн., цифрами - 22695,00 грн.;

- листом № 2835/8/15-320 від 27.09.2011 р. відповідач повідомив позивача про те, що в зв'язку з допущеною технічною помилкою при формуванні податкових повідомлень-рішень № 0000363200, № 0000393200 до акта перевірки від 19.05.2011 р. йому направляються відкориговані повідомлення рішення для врахування в роботі, а саме: № 0000393200 від 25.06.2011 р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 72438,44 грн. та № 0000363200 від 25.06.2011 р., яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 22695,00 грн.

Порядок справляння плати за землю у спірному періоді був врегульований як Законом України "Про плату за землю", так і ПК України.

Згідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Так, норми Закону України "Про плату за землю" та ПК України визначають, що такий загальнодержавний податок, як плата за землю поділяється на два різновиди - земельний податок та орендну плату.

За змістом ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від земельного податку, зокрема, звільняються дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України.

За змістом пп. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України від сплати податку звільняються дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій.

Позивач є орендарем земельної ділянки на підставі договору оренди від 23.02.2010 р., укладеного з Березанською районною державною адміністрацією, а, відтак, повинен сплачувати орендну плату за землю.

Як вбачається з матеріалів справи, направлені відповідачем листом від 27.09.2011 р. № 2835/8/15-320 податкові повідомлення-рішення мають ті самі реквізити (той же номер та дату) і фактично нараховують ту саму суму податкових зобов'язань на підставі акту перевірки від 19.05.2011 р., що й податкові повідомлення-рішення, які були направлені позивачу раніше, однак, мають відкориговане відображення суми нарахованих податкових зобов'язань у відповідності до її визначення шляхом написання (прописом) та відображення цифрами.

Таким чином, контролюючий орган не визначав позивачу інші податкові зобов'язання шляхом прийняття нових податкових повідомлень-рішень, а лише виправив таким чином технічні помилки (описки), що були наявні у раніше направлених позивачу податкових повідомленнях-рішеннях від 25.06.2011 р. № 0000363200 та № 0000393200.

За таких обставин, суд вважає, що за наявності фактично проведеного контролюючим органом коригування (виправлення описок), податкові повідомлення-рішення, що були направлені позивачу з описками, не визначають платнику будь-яку іншу суму податкового зобов'язання ніж ту, яка була нарахована на підставі акту перевірки від 19.05.2011 р.

Посилання позивача на порушення Порядку № 895, як на підставу скасування податкових-повідомлень рішень 3, 4 не приймається судом, оскільки навіть ті порушення, які були допущені відповідачем в оформленні податкових повідомлень-рішень, не могли вплинути на правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень 3,4 або звільнити позивача від сплати орендної плати, яку він повинен сплачувати відповідно до вимог чинного законодавства.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС України).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська