Постановление суда № 42555532, 02.02.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/440/15 Головуючий у І інстанції Волошин Р.Р.

Категорія 27 Доповідач: Семиженко Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року лютого місяця 02 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Семиженка Г.В.

суддів: Лісової Г.Є.

Чиркової К.Я.,

при секретарі: Яковенку В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

у липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з вказаним позовом до суду посилаючись на те, що 01 березня 2009 року ним за розпискою було передано в борг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 120000 гривень на строк до кінця 2013 року для потреб сім'ї, які за його вимогою повернуто не було, у позові просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 борг в розмірі 120000 гривень, відшкодувати судові.

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулася із зустрічним позовом до суду посилаючись на те, що про розписку дізналася лише із позовних вимог ОСОБА_2, вважає спірну розписку складеною за попередньою домовленістю між батьком та сином без фактичної передачі грошових коштів, без її згоди, як дружини позичальника, у позові просила визнати недійсним договір позики від 01 березня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 120000 гривень з відшкодуванням судових витрат.

Рішення у справі ухвалювалося двічі, останнім рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 102000 гривень боргу за позикою від 01 березня 2009 року, 1200 гривень в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 5000 гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 108200 гривень, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні позиції підтримали, при цьому ОСОБА_2 пояснив, що 18000 гривень передавав відповідачам до складення розписки, в розписці вказано загальну суму позики, частину боргу син повернув добровільно, вважає, що сума боргу має бути стягнена з обох відповідачів.

ОСОБА_3 підтримав позицію батька ОСОБА_2, ОСОБА_4 вважала скаргу такою, що задоволенню не підлягає, оскільки під час шлюбу з ОСОБА_3 подружжя мало самостійний дохід і в борг грошові кошти від ОСОБА_2 не отримували, на її думку даний позов обумовлений її позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та має на меті зменшити її частку у спільному майні.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 склав розписку, датовану 01 березня 2009 року, за умовами якої він отримав від свого батька ОСОБА_2 120000 гривень до кінця 2013 року на потреби сім'ї, на той момент ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, відповідно до розписок від 10 квітня 2014 року та 15 травня 2014 року ОСОБА_3 повернуто ОСОБА_2 18000 гривень (а.с. 6, 17, 23-25, 28-30, 133-135).

Правовідносини сторін договору позики врегульовано ст. ст. 1046, 1049 ЦК України.

За положеннями ст. 65 СК України при укладенні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Сума спірної позики в 120000 гривень підпадає під поняття "цінного майна", для укладення даного договору за приведеною нормою сімейного законодавством необхідна була письмова згода іншого з подружжя ОСОБА_4, протилежний висновок суду першої інстанції в цій частині є помилковим, проте на правильність вирішення спору він не вплинув, відсутність такої згоди разом з іншими матеріалами справи свідчать на користь висновку про те, що заявлені до стягнення кошти не були використані в інтересах сім'ї, необґрунтовані належними доказами доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такого висновку не спростовують, до такого ж висновку прийшов цей же суд у іншій справі у рішенні від 23 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, що набуло законної сили, отже спірний договір цивільно-правових обов'язків для ОСОБА_4 не створив, передбачених законом підстав для покладення на неї обов'язку повернення позики немає.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції спір у даній справі вирішено у відповідності з чинним законодавством, доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують, скаргу слід відхилити, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, на неї протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _