Решение № 42536699, 27.01.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1938/14-ц

пр.№ 2/464/184/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2015 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого - судді Борачка М.В.,

при секретарі Гарасимович Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів,

в с т а н о в и в:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» звернулося до суду з позовом, в якому з врахуванням зміни підстав позовних вимог, просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 безпідставно набуті кошти в розмірі 20000 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.03.2011 року уклав з відповідачем договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, що знаходяться з адресою: АДРЕСА_1, згідно якого строк оплати встановлено 3 дні. Проте, відповідачем порушено умови договору та не проведено оплату за придбане приміщення, у зв'язку з чим ТзОВ «Захід Авто Центр» звернулося з позовною заявою про розірвання даного договору купівлі-продажу. Після чого, 29.11.2011 року відповідачем проведено оплату за придбане приміщення в розмірі 20000 грн. Однак, враховуючи що позов про розірвання договору купівлі-продажу перебував на розгляді в суді і спосіб захисту своїх прав було обрано саме такий, а не стягнення коштів, в цей же день 29.11.2011 року дані кошти було повернуто відповідачу ОСОБА_4 З огляду на це, просить стягнути з відповідача вказані кошти, які остання набула безпідставно.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому, та пояснив, що 29.11.2011 року відповідач здійснила оплату коштів за договором купівлі-продажу, однак дані кошти було їй повернуто цього ж дня, що стверджується платіжним дорученням №37 від 29.11.2011 року, наявним в матеріалах справи. Вважає, що дані кошти отримані відповідачем безпідставно, а тому просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, вважає, що умови договору купівлі-продажу нежитлових приміщеньвідповідач виконала в повному обсязі, однак після укладення договору позивач і надалі продовжував користуватись цими приміщеннями. Зазначив, що оспорювані кошти в розмірі 20000 грн. позивач 29.11.2011 року перерахував на рахунок відповідача в якості компенсації за користування предметом договору, а саме нежитловими приміщеннями за період з 29.03.2011 року по 31.12.2011 року. При цьому, будь-яких договорів з приводу користування приміщеннями між сторонами не було укладено, а розмір такої компенсації визначено керівником ТзОВ «Захід Авто Центр». Факт отримання даних коштів не заперечує. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк.

Судом встановлено, що 29.03.2011р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу (далі Договір), згідно якого позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» (продавець) продало, а відповідач ОСОБА_3 (покупець) купила нежитлові приміщення, за планом позначені літ.«Б-1», загальною площею 46,1 кв.м, що знаходяться з адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п.3 Договору продаж зазначеного приміщення вчинено за 20000 грн. в т.ч. ПДВ. Сума договору буде одержана продавцем від покупця протягом 3-х робочих днів після підписання цього договору, в повному розмірі, безготівковими коштами, на поточний рахунок товариства.

Позивачем умови укладеного договору купівлі-продажу виконано та передано у власність відповідачу дані нежитлові приміщення, що стверджується витягом про державну реєстрацію прав №33114499 від 08.02.2012 року, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» /а.с.8/.

29.11.2011 року відповідач перерахувала на рахунок позивача 20000 грн., що стверджується випискою по особових рахунках з 29.11.2011 по 30.11.2011 року (а.с.27).

Враховуючи те, що на час здійснення оплати (29.11.2011 р.) договір купівлі-продажу нежитлових приміщень не був розірваним або визнаний недійсним, відповідач здійснила оплату на виконання умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, така ж сама сума коштів, цього ж дня, була перерахована позивачем на рахунок відповідача з зазначенням призначення платежу «повернення коштів зг. дог. куп.-прод. 303 від 29.03.2011 р.», що стверджується платіжним дорученням №37 від 29.11.2011 року та випискою по особових рахунках (а.с.28-29).

Згідно з ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в результаті поведінки позивача, відповідач набула 20000 грн. без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). Відтак, доводи позивача про стягнення з неї даних коштів підлягають до задоволення.

Доводи представника відповідача про те, що кошти набуті відповідачем підставно, а саме в якості плати за користування нежитловими приміщеннями за період з 29.03.2011 року по 31.12.2011 р. не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з пояснень представників сторін, жодного договору щодо користуванням даними приміщеннями, між сторонами укладено не було.

Також, згідно ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь слід стягнути 243,60грн. судового збору.

На підставі ст.ст.524-526, 530, 611-612, 625, 655, 691-692, 1212 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, с у д , -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» безпідставно набуті кошти в розмірі 20000грн. та 243,60грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись через п'ять днів.

Головуючий Борачок М.В.