№ 42508, 05.07.2006, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.07.06 № 5/204/06-АП

суддя Проскуряков К.В.

За позовом Бердянська ОДПІ Запорізької області, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Праці, 20

До відповідача Колективне підприємство “Андріївська тепломережа”, 71100, Запорізька область, смт. Андріївка, вул. Леніна, 29

про стягнення 109 810,43 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Секретар Горохов І.С.

Представники:

Від позивача - Милько С.В., предст. довір., № 415/10/10 від 15.05.2006р.

Від відповідача - Карапаклас Ю.С., предст. довір., № 277 від 04.07.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

08.06.2006р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача податкової заборгованості у сумі 109 810,43 грн.

08.06.2006р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 05.07.2006р. В судовому засіданні від 05.07.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням наданого клопотання про зменшення суми позову на 1 211 грн., які обґрунтовує п. 3.1.1 ст. 3, п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, просить стягнути суму податкової заборгованості.

Відповідач проти позову не заперечив та надав акт звірки розрахунків з бюджетом, який підтверджує наявність податкового боргу підприємства по податку на додану вартість у сумі 111021,43 грн. з урахуванням часткового погашення якої заборгованість складає 109810,43 грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд, -

Встановив:

Колективне підприємство “Андріївська тепломережа” зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа Бердянською райдержадміністрацією 29.05.1997р. про що видано свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності та в’язко на облік в обласному управлінні статистики та присвоєно ідентифікаційний код 24907756.

Станом на 31.05.2006р. за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 111 021,43 грн., з урахуванням наявної сплати частини боргу відповідачем –109 810,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 161 від 09.06.2006р. на суму 1000 грн. та наданою відповідачем копією акта від 21.06.2006р. про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків, на підставі ст.. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовим фондами” проведено опис готівки на загальну суму 211 грн., факт сплати частини боргу позивачем не заперечуються, та цю суму позовні вимоги ним зменшені.

Вказана податкова заборгованість виникла внаслідок подання до ОДПІ наступних податкових декларацій по податку на додану вартість: № 18776 від 11.06.04р., задекларовано суму 3806 грн.; № 27365 від 20.07.04р., задекларовано суму 726 грн.; № 32110 від 12.08.04р., задекларовано суму 2909 грн.; № 34024 від 08.09.04р., задекларовано суму 754 грн.; № 42057 від 18.10.04р., задекларовано суму 145 грн.; № 49925 від 15.11.04р., задекларовано суму 1011 грн.; № 54172 від 21.12.04р., задекларовано суму 5864 грн.; № 58707 від 14.01.05р., задекларовано суму 4704 грн.; № 2023 від 17.02.05р., задекларовано суму 6790 грн.; № 3618 від 14.03.05р., задекларовано суму 2639 грн.; № 10820 від 18.04.05р., задекларовано суму 8028 грн.; № 18707 від 13.05.05р., задекларовано суму 6123 грн.; № 21905 від 14.06.05р., задекларовано суму 507 грн.; № 28624 від 19.07.05р., задекларовано суму 3637 грн.; № 37611 від 16.08.05р., задекларовано суму 2 грн.; № 40223 від 16.09.05р., задекларовано суму 1632 грн.; № 45827 від 13.10.05р., задекларовано суму 4762 грн.; № 58062 від 15.12.05р., задекларовано суму 1478 грн.; № 67194 від 20.01.06р., задекларовано суму 11448 грн.; № 2481 від 16.02.06р., задекларовано суму 2069 грн.; № 4915 від 16.03.06р., задекларовано суму 10091 грн.; № 10911 від 14.04.06р., задекларовано суму 5989 грн.; № 18533 від 15.05.06р., задекларовано суму 6760 грн.

Задекларовані суми підприємством були сплачені частково на суму 1572,26 грн., залишок несплаченої суми податкових зобов’язань по вказаним деклараціям складає –60 301,74 грн.

19.05.2001р. між колективним підприємством та Бердянською ОДПІВ було укладено договір про розстрочення № 12 р, відповідно до умов якого ОДПІ надає платнику розстрочку сплати податкового боргу під проценти, розраховані за період, що починається від сплати укладення договору та закінчується останньою датою погашення розстроченого податкового боргу, виходячи з облікової ставки національного банку України, діючої на момент чергової сплати розстроченого платежу на загальну суму 15 393,22 грн. з 19.05.2001р. до 16.11.2004р.

Рішенням № 12-р від 19.05.2001р. Бердянською ОДПІ було надано розстрочку сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 13 764 грн., земельному податку у сумі 1 121,67 грн., комунальному податку у сумі 507,55 грн., загалом на суму 15 393,22 грн. Розстрочка була надана з 19.05.2001рп. по 16.11.2004р. Суми податку були сплачені частково, залишок несплачених сум по договору розстрочки склав –2 117,53 грн.

В наслідок несвоєчасно розстроченої суми заборгованості, на підставі ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу була нарахована пеня на сум заборгованості у розмірі 18 602,16 грн.

Станом на 31,05.2006р. податковий борг відповідача складає –недоїмка з податку на додану вартість –92 419,27 грн. та пеня –18 602,16 грн.

На виконання вимог ст. 6 Закону України “Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами” відповідачу направлялись та були направлені перша № 1/38 від 07.10.2001р. та друга 2/65 від 19.01.2002р. податкові вимоги, які вручені відповідачу, однак податковий борг відповідачем сплачено не було.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було проведено опис готівки КП “Андріївська тепломережа” (Акт № 39 від 15.05.2006р.) на загальну суму 405 грн.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вважаю, що позов підлягає задоволенню. з наступних підстав.

Згідно із п. п. 7.7.1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997р., сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для

відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п. 4.1.4 ст. 4 Закону України “Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

На підставі ст. 16, Закону України “Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу на суму податкового боргу, який залишився несплаченим після закінчення терміну розстрочки, що надавалась на підставі рішення Бердянської ОДПІ № 12-р від 19.05.2001р. згідно із ст. 18 вказаного Закону України була нарахована пеня у сумі 18 602,16 грн.

Статтею 6 Закону України 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідачу були вручені перша № 1/38 від 07.10.2001р. та друга № 2/65 від 19.01.2002р. податкові вимоги, які були вручені відповідачу.

Статтею 3 Закону України “Про порядок погашення платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду, зокрема п. 3.1.1 зазначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України 2181, активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

На день вирішення спору в суді податкова заборгованість складає 109 810,43 грн. та підприємством не сплачена.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Документально відповідачем не підтверджені будь-які судові витрати понесені ним під час вирішення спору, а тому відсутні підстави для компенсації витрат відповідача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства “Андріївська тепломережа” (71100, Запорізька область, Бердянський район, смт. Андріївка, вул. Леніна, 29, код ЄДРПОУ 24907756) в доход Державного бюджету України (р/р № 31110029600031, код платежу 14010100, код ОКПО 23787244, УДК в Запорізькій області, МФО 813015) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 109 081 (сто дев`ять тисяч вісімдесят одна) грн. 43 коп. Видати виконавчий документ.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ст. 186 КАС України Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 167 КАС України 10.07.2006р.