Решение № 42501321, 29.01.2015, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1116/14-ц

Провадження № 2/525/7/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2015 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої-судді Білецької В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

З позову Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 23.10.2001 року між ним та ОСОБА_3 було укладено Кредитну угоду №0558-04 від 29.07.2004 року.

Згідно умов даної кредитної угоди, Фонд взяв на себе зобов'язання по наданню відповідачу кредиту у розмірі 10 000 гривень, а відповідач щоквартально його погашати, по 350 гривень в квартал, починаючи з 3-го кварталу 2005 року. Останній платіж в розмірі 200 гривень відповідачу необхідно було здійснити в 3 кварталі 2012 року.

Вказана Кредитна угода, у відповідності до п.14 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, забезпечена договором поруки, зареєстрованим у реєстрі за №5025 від 02.09.2004 року, згідно п.1.1 якого ОСОБА_4 (після одруження змінила прізвище на Кондраш) зобов'язалася відповідати перед Фондом за виконання ОСОБА_3 зобов'язань, передбачених кредитною угодою.

Проте, відповідач ОСОБА_3 взяте на себе зобов'язання по погашенню кредиту не виконує, відповідні періодичні платежі на рахунок Фонду не вносить.

Внаслідок цього, станом на 22.09.2014 року заборгованість ОСОБА_3 по кредитній угоді №0558-04 становить 3 319 гривень 05 коп., серед них:

- 1 918 грн. 58 коп. - тіло кредиту;

- 219 грн. 29 коп. - відсотки за користування кредитом;

- 1 181 грн. 18 коп. - пеня.

Посилаючись на вищевикладені обставини та на неналежне виконання своїх зобов'язань ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивач Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 3 319 грн. 05 коп., та сплачений судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

15 грудня 2014 року позивач Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі подав до суду позовну заяву про збільшення позовних вимог. Посилався на те, що з часу подачі позову до суду минуло два квартали і сума боргу зросла і станом на 11.12.2014 року становить 3 460 грн. 00 коп. Тому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 3 460 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп. Розірвати кредитну угоду №0558-04 від 29.07.2004 року, укладену між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_3.

В судове засідання 29.01.2015 року представник позивача Обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, що діє по дорученню, Луговкіна Н.Г., не з'явилась, направила до суду заяву, в якій просила провести судове засідання у відсутність їх представника, всі заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.70).

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явилась, до суду подала заяву, в якій просила розгляд цивільної справи про стягнення заборгованості провести без її участі. Позов визнає (а.с.71).

Відповідачка ОСОБА_4 жодного разу в судове засідання не з'явилась, судові повідомлення повертаються до суду з відміткою «адресат не проживає» (а.с.26,50-51, 57-58, 72-73).

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України - суд вважає, що відповідачу ОСОБА_4 повідомлення вручено належним чином, так як воно направлялось за місцем реєстрації в установленому законом порядку.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, при цьому керуючись положеннями ст. 197 ЦПК України та Рішенням Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року.

В своїх запереченнях відповідач ОСОБА_3 борг по кредиту визнала, але не згідна з нарахованою сумою пені. Просила суд застосувати строк позовної давності при розрахунку суми пені.

Також просила застосувати положення ст. 551 ЦК України до позовних вимог про стягнення пені і врахувати, що вона на даний час є непрацездатною особою, має тяжке матеріальне становище, незадовільний стан здоров'я, а також те, що єдиним джерелом до існування в неї є лише пенсія за віком.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов Обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 23.10.2001 року між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_3 було укладено Кредитну угоду №0558-04 від 29.07.2004 року (а.с.4-5,9).

Згідно умов даної кредитної угоди, Фонд взяв на себе зобов'язання по наданню відповідачу кредиту у розмірі 10 000 гривень, а відповідач щоквартально його погашати, по 350 гривень в квартал, починаючи з 3-го кварталу 2005 року. Останній платіж в розмірі 200 гривень відповідачу необхідно було здійснити в 3 кварталі 2012 року (а.с.6).

Згідно п. 3.1 договору поруки від 02 вересня 2004 року поручитель ОСОБА_4 відповідає перед кредитором за виконання позичальником усіх зобов'язань за Договором в сумі, що дорівнює 10 000 гривень, а також відсотки за користування кредитом та пеню за несвоєчасність повернення кредитних коштів (а.с.8).

Відповідачі не виконували вимоги кредитного договору, внаслідок чого мали заборгованість перед обласним Фондом підтримки індивідуального будівництва на селі і по рішенню Великобагачанського районного суду від 22.09.2011 року з відповідачів була стягнута сума боргу 5011 грн.

В подальшому відповідач ОСОБА_3 проводила проплати боргу по виконавчому листу за рішенням суду. Починаючи з жовтня 2011 року ніяких проплат по даному договору самостійно не проводила.

Тому, станом на 14.01.2015 року ОСОБА_3 має заборгованість 3 564 грн. 78 коп., яка складається з наступного:

Відповідно до статті 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу.

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання (ст.629 ЦК України).

Оскільки, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на 14.01.2015 року належним чином не виконували умови кредитного договору та договору поруки, внаслідок чого в них перед Фондом виникла заборгованість, суд приходить до висновку, що у суду є підстави для стягнення боргу з боржників в примусовому порядку.

Разом з тим, суд звертає увагу на вимоги ч.1 ст. 256, ст. 257, ст. 258 ЦК України, і вважає за необхідне застосувати їх у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Отже, враховуючи те, що позивачем позов до суду подано 03.10.2014 року, а вимоги про стягнення пені заявлено за період з 01.01.2012 року по 14.01.2015 року, тобто за межами строку позовної давності, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню пеня лише за період з 03.10.2013 року по 03.10.2014 року в сумі 505 гривень 65 копійок ( 4-й квартал 2013 року - 126 грн. 25 копійок, 1-3 квартали 2014 року - 379 гривень 40 копійок).

Що стосується тіла кредиту, то враховуючи положення ст. 257 ЦК України, суд вважає, що підлягає до стягнення лише сума, нарахована з 03.10.2011 року по 03.10.2014 року (час звернення з позовом до суду).

Щодо відповідальності поручителя ОСОБА_4, то суд вважає, що термін дії договору поруки закінчується після повного розрахунку перед кредитором (п. 6-1 договору поруки) і тому вона повинна нести солідарну відповідальність за даним кредитним договором (а.с.8).

Суд звертає увагу на те, що позивач просить застосувати статтю 50 Бюджетного Кодексу України на вимогу щодо погашення заборгованості, що виникла з відносин кредитування з бюджету в тій частині, що на них не поширюється позовна давність, передбачена в цивільному законодавстві.

В даному випадку ця норма закону не поширюється на правовідносини, які виникли до набрання чинності Бюджетного кодексу України, тобто до 08.07.2010 року.

Згідно ст. 5 ЦК України - акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи .

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку посилання позивача на ст. 50 Бюджетного Кодексу України є безпідставними.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На аркуші справи №1 мається платіжне доручення № 1641 від 26.09.2014 року про сплату позивачем судового збору в сумі 243 гривні 60 коп. Тому суд вважає, що дана сума підлягає стягненню з відповідачів по справі в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 256, 257, 258, 526,530,611-612,629,1054 ЦК України, ст.ст.15, 30, 60, 62, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

2. Розірвати кредитну угоду №0558-04 від 29.07.2004 року, укладену між Обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_3.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительки села Якимове Великобагачанського району Полтавської області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, жительки села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, на користь Обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (р/р 26007173343001, МФО 331401, КОД 30063321) заборгованість за кредитним договором № 0558-04 від 29 липня 2004 року в сумі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні 52 копійки, із них тіло кредиту 1918 грн. 58 коп., відсотки за користування кредитом 219 грн. 29 коп., пеня - 505 грн. 65 коп.

4. Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительки села Якимове Великобагачанського району Полтавської області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, жительки села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, на користь Обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (р/р 26007173343001, МФО 331401, КОД 30063321) сплачений судовий збір в сумі 243 ( двісті сорок три ) гривні 60 копійок.

5. В решті позовних вимог Обласному Фонду підтримки індивідуального будівництва на селі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя-