№ 42492769, 29.01.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 року Чернігів Справа № 825/4014/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

24.12.2014 Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 170,00 грн., по єдиному податку з доходів фізичних осіб в сумі 401,11 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2009 ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.12.2014, а. с. 4-5) і взято на облік до Чернігівської ОДПІ.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, суд враховує норму пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якою визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи визначення терміну "податкове зобов'язання", як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та п. 109.2 ст. 109, який встановлює відповідальність платника податків за порушення законів з питань оподаткування (правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Так, відповідно до п. 293.1 ст. 293 Кодексу ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно п. 293.2 ст. 293 Кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

При цьому, відповідно до п. 294.4 ст. 294 Кодексу, для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

При цьому, суд враховує, що згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 11.01.2012 ФОП ОСОБА_1 належить до 2 групи платників єдиного податку, ставка податку 20% розміру мінімальної заробітної плати (а. с. 13-15).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 121,90 грн. за січень 2013 року та 107,30 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 26.07.2013 № 0003781701 (а.с. 11).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою суми податкових зобов'язань по єдиному податку відповідачу було нараховано пеню у розмірі 1,91 грн.

Також, згідно розрахунку позивача за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 170,00 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 13.05.2014 № 0007061701 (а.с. 10).

Так, вищеописані податкові повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку оскаржені не були, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.

Також, суд враховує п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У свою чергу п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу визначає, що несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, пеня нараховується після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, а при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання згідно із цим Кодексом (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу), а закінчується - у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

В силу п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу). Крім того, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 Кодексу).

Таким чином, відповідно до вимоги ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 22.07.2014 № 957-25 у розмірі 401,11 грн. (конверт повернуто без вручення, а.с. 16). Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 170,00 грн., по єдиному податку з доходів фізичних осіб в сумі 401,11 грн. підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг та перерахувати:

- у сумі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.) по податку на доходи фізичних осіб на р/р 33214801700544, отримувач - УК у Чернігівському районі/с.Ладинка/ код платежу 11010500, банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача: 38053813.

- у сумі 231,11 грн. (двісті тридцять одна гривня 11 коп.) на р/р 31512970700544, одержувач - УК у Чернігівському районі/с.Ладинка/ 18050400, банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача: 38053813.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.О.Скалозуб