№ 42476136, 26.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року Справа № 916/60/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-2001"на ухвалуГосподарського суду Одеської області від 17.10.2014та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014у справі№916/60/14 Господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Істок-2001"простягнення заборгованостіза участю представників сторінвід позивача:не з'явились від відповідача:

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2014 порушено провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-2001" про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором №010/01-02/08-018 від 08.02.2008 у розмірі 4144886,41 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2014 (суддя Погребна К.Ф.), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 (колегія суддів у складі: Колоколова С.І., Разюк Г.П., Шевченка В.В.), повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-2001" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про розірвання укладеного між сторонами спору кредитного договору №010/01-02/08-018 від 08.02.2008 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок-2001" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та направити зустрічну позовну заяву ТОВ "Істок-2001" для спільного розгляду з первісним позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у даній справі.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Тобто зустрічна позовна заява повинна відповідати усім вимогам розділу VІІІ Господарського процесуального кодексу України, що регулює подання позову, в тому числі щодо сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Додання таких доказів до позовної заяви передбачено п. 3, ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 36 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16.10.2014 до початку розгляду даної справи по суті ТОВ "Істок-2001" звернулось до Господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Повертаючи без розгляду вказану зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що при її поданні не надано доказів сплати судового збору.

Під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції ТОВ "Істок-2001" доводило обставини сплати ним судового збору за подання зустрічної позовної заяви згідно з квитанцією 5441.42.3 від 17.10.2014, додавши до апеляційної скарги її копію, жодним чином незавірену. Суд апеляційної інстанції відхилив цей доказ з огляду на те, що сплата коштів згідно з цією квитанцією була здійснена 17.10.2014, тобто після подання відповідної зустрічної позовної заяви 16.10.2014.

Заперечуючи проти висновків суду апеляційної інстанції, ТОВ "Істок-2001" у касаційній скарзі посилається на те, що згідно з квитанцією 5441.42.3 ним здійснено сплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви через касу А-Банку 16.10.2014, кошти було прийнято в післяопераційний час 16.10.2014 та зараховано банком наступним операційним днем 17.10.2014.

Однак зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України вбачається, що підставою для повернення позовної заяви без розгляду є саме неподання заявником суду відповідних доказів сплати судового збору.

З метою належного з'ясування відповідних обставин Одеський апеляційний господарський суд ухвалою від 27.10.2014 зобов'язав ТОВ "Істок-2001" надати до суду в строк до 11.11.2014 оригінал зустрічної позовної заяви з додатками, яка була повернута ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2014. Але ТОВ "Істок-20012" зазначені вимоги не виконало, у зв'язку з чим справа розглянута судом апеляційної інстанції за наявними матеріалами. До касаційної скарги оригіналу відповідної зустрічної позовної заяви також не додано.

Тобто оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, позивач не довів відсутність правових підстав для її винесення, оскільки всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не надав жодних доказів, які підтверджують подання ним до суду разом із зустрічної позовної заяви оригіналу відповідного платіжного документу про сплату судового збору.

Отже, доводи касатора про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-2001" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.10.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 у справі №916/60/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Євсіков

Судді О. Кролевець

О. Попікова