№ 42440664, 21.01.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 січня 2015 р. Справа № 802/4200/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В. В.,

представника позивача: Маліцького П. О.,

представника відповідача: Плахотнюк Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

до: відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3

про: скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФ України у Вінницькій області) звернулося з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області) Плахотнюк Н. Ю. від 26.11.2014 року ВП № 44386018 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 680 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 26.11.2014 у справі № 2а-134/2054/13-а, яке набрало законної сили, ГУ ПФ України у Вінницькій області зобов'язано з 23.03.2014 провести ОСОБА_3 перерахунок основного розміру пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою для обчислення пенсії в сумі 5234,88 грн. Позивач зазначає, що відповідний перерахунок було проведено, про що письмово повідомлено державного виконавця листами за № 2369/06/36-09 від 14.10.2014 та за № 2570/06-36/09 від 10.11.2014. Таким чином, як стверджує позивач, судове рішення фактично виконане позивачем у добровільному порядку. При цьому ГУ ПФ України у Вінницькій області просить взяти до уваги, що фінансування витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій, в тому числі на підставі рішень судів, здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Однак, як зазначає позивач, на даний час у ГУ ПФ України у Вінницькій області немає коштів для виплати ОСОБА_3 доплати у зв'язку з проведеним перерахунком.

За таких обставин ГУ ПФ України у Вінницькій області вважає, що відсутні підстави для накладення на нього штрафних санкцій.

На вказаний адміністративний позов подав письмові заперечення від 23.12.2014 за № 11582/2.1-28/9, в яких зазначив, що в наданий строк рішення боржник не виконав, станом на 03.11.2014 підтвердження щодо здійснення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_3 з урахуванням грошового забезпечення за останньою штатною посадою для обчислення пенсії в сумі 5234,88 грн. було відсутнє. Відповідач зазначає, що постанова про накладення штрафу від 26.11.2014 прийнята відповідно до вимог чинного законодавств, а тому відсутні підстави для її скасування.

Ухвалою від 23.12.2014, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, суд за клопотанням представника відповідача залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача щодо позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в наданих суду письмових запереченнях.

ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності. Поряд з цим суд враховує пояснення третьої особи, надані в судовому засіданні 23.12.2014, та заяву ОСОБА_3 за вх. № 716 від 19.01.2015.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.

12.08.2014 на адресу ВПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області надійшла заява стягувача ОСОБА_3 про прийняття на примусове виконання виконавчого листа № 134/2054/13-а, виданого 17.06.2014 Крижопільським районним судом Вінницької області, про зобов'язання ГУ ПФ України у Вінницькій області провести перерахунок ОСОБА_3 основного розміру пенсії з 23.03.2013 з урахуванням грошового забезпечення за останньою штатною посадою для обчислення пенсії в сумі 5234,88 грн.

Постановою від 14.08.2014 старший державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області Плахотнюк Н. Ю. на підставі зазначеного виконавчого документа відкрила виконавче провадження ВП № 44386018. Вказаною постановою боржнику - ГУ ПФ України у Вінницькій області надано строк до 21.08.2014 для самостійного виконання рішення суду.

Листом від 14.10.2014 № 2369/06-36/09 ГУ ПФ України у Вінницькій області повідомило державного виконавця про добровільне повне фактичне виконання судового рішення та необхідність закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (а. с. 7-8). До зазначеного листа позивач також долучив розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_3, згідно з яким стягувачу донараховано пенсію в сумі 7717,20 грн. за період з березня 2013 року по квітень 2014 року (а. с. 6).

Крім того, позивач у листі від 14.10.2014 № 2369/06-36/09 додатково проінформував державного виконавця щодо відсутності бюджетних асигнувань та повідомив, що проведення виплат із власних джерел фінансування призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду.

03.11.2014 державний виконавець сформував вимогу № 9889/2.1-28/3 щодо зобов'язання ГУ ПФ України у Вінницькій області повторно провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 Вказаною вимогою позивачу встановлено строк до 10.11.2014 для надання обґрунтованої відповіді щодо виконання чи невиконання з поважних причин рішення суду.

На виконання вимоги державного виконавця ГУ ПФ України у Вінницькій області направило лист від 10.11.2014 за № 2570/06-36/09, в якому з посиланням на відповідні нормативно-правові акти зазначило про порядок та умови, на підставі яких було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3, та повідомило про необхідність закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

26.11.2014 з підстав невиконання боржником рішення старший державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області Плахотнюк Н. Ю прийняла постанову ВП № 44386018, згідно з якою на ГУ ПФУ у Вінницькій області накладено штраф в сумі 680 грн.

Вважаючи, що постанова про накладення штрафних санкцій прийнята безпідставно, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Визначаючися щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частиною 1 статті 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вживати заходів щодо примусового виконання рішень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з пп. 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Частиною 1 статті 27 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Закону № 606-XIV у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника-юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Змістовний аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що приймаючи рішення про накладення штрафу на боржника, державний виконавець зобов'язаний з'ясувати чи вжито боржником дії (прийнято рішення) щодо виконання рішення суду, а також чи наявні поважні причини, які унеможливлюють виконання рішення суду.

Оскаржувана постанова про накладення штрафу ВП № 444386018 від 26.11.2014 прийнята державним виконавцем у зв'язку з невиконанням боржником ГУ ПФ України у Вінницькій області без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Разом із тим, як підтверджується матеріалами справи, постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 14.05.2014 у справі № 134/2054/13-а відповідача ГУ ПФ України у Вінницькій області зобов'язано провести перерахунок ОСОБА_3 основного розміру пенсії з 23.03.2013 з урахуванням грошового забезпечення за останньою штатною посадою для обчислення пенсії в сумі 5234,88 грн.

Тобто, вимоги зазначеного судового рішення стосуються лише обов'язку ГУ ПФ України у Вінницькій області щодо здійснення перерахунку пенсії на користь ОСОБА_3

З матеріалів справи суд установив, що боржник - ГУ ПФ України у Вінницькій області провів відповідний розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії донараховано пенсіонеру ОСОБА_3 пенсію в сумі 7717,20 грн.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що здійсненням вказаного перерахунку пенсії ГУ ПФ України у Вінницькій області фактично виконало постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 14.05.2014 у справі № 134/2054/13-а, оскільки судовим рішенням на пенсійний орган не було покладено обов'язку з виплати перерахованих сум, який однак не заперечується і буде виконаний після отримання необхідних коштів з Державного бюджету України.

Листом за від 10.11.2014 за № 2570/06-36/09 позивач повідомив державного виконавця про добровільне повне виконання зазначеного рішення суду та необхідність закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Проте відповідної оцінки цій обставині відповідач не надав та належного обґрунтування відмови у взятті до уваги відомостей боржника про виконання судового рішення в постанові про накладення штрафу не навів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що за відсутності встановленого і підтвердженого факту невиконання рішення суду у державного виконавця не було достатніх правових підстав для накладення штрафу на боржника. Також суд бере до уваги, що відповідач не довів вини позивача у невиконанні судового рішення протягом визначеного державним виконавцем строку.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд згідно зі ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н. Ю. про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні за № 44386018 від 26.11.2014 в сумі 680 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович