Постановление суда № 42414947, 21.01.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/1447/14-ц 21.01.2015 21.01.2015 21.01.2015

Провадження №22-ц/784/90/15

Провадження 22ц-/784/90/15 Головуючий по 1 інстанції Рум'янцева Н.О.

Категорія 05 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2015р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Романенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк"

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2014р.

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна,

встановила:

У лютому 2014р. ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_3 про визнання сауни по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю у зв'язку з набуттям в період шлюбу та про поділ цього майна з визнанням за нею права власності на 1/2 частку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2014р. постановлено про задоволення позову.

В апеляційній скарзі ПАТ „Укрсоцбанк", яке не брало участі у справі, посилаючись на незаконність рішення суду, просило його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивачка, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 з 03 листопада 1995р.

22 листопада 2006р. між АКБ „Укрсоцбанк" і ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав 100000 дол. США до 21 листопада 2016р. на придбання комерційної нерухомості по АДРЕСА_1.

22 листопада 2006р. з метою забезпечення вказаного кредитного договору ОСОБА_3 передав в іпотеку АКБ „Укрсоцбанк" придбаний ним цього ж дня у МПП „Модерн" за кредитні кошти магазин-цех по виробництву макаронних виробів по АДРЕСА_1 загальною площею 428,10 м2.

В подальшому магазин-цех по виробництву макаронних виробів було переобладнано в сауну загальною площею 332,2 м2 і на це майно ОСОБА_3 13 травня 2013р. видано свідоцтво про право власності.

Враховуючи те, що зазначене майно було набуто в період шлюбу і за спільні кошти подружжя, що було визнано відповідачем, але оформлено та зареєстровано за останнім, суд правомірно на підставі ст.392 ЦК, ст.ст.60,70 СК ухвалив рішення про задоволення позову.

Аргументи апелянта щодо незаконного переобладнання предмета іпотеки не можна визнати обґрунтованими, оскільки правовстановлюючі документи на це майно (а.с.4) в установленому порядку недійсними не визнані (ст.321 ЦК). А за повідомленням реєстраційної служби запис у Державному реєстрі іпотек щодо наявності обтяження за іпотечним договором від 22 листопада 2006р. перенесено до відповідного розділу, відкритого на сауну по АДРЕСА_1 (а.с.153).

Доводи апелянта стосовно того, що сауна не підлягає поділу теж є безпідставними, тому що договори кредиту, купівлі-продажу, іпотеки укладались відповідачем як фізичною особою. До того ж відповідач визнав такий позов, що з огляду на положення ч.1 ст.61 ЦПК виключає необхідність з'ясування джерела набуття сторонами в період шлюбу (спільні сумісні кошти або спільна праця) спірного майна.

Акти цивільного законодавства не забороняють здійснювати поділ іпотечного майна між подружжям. Задоволення судом таких вимог не впливає на чинність забезпечувального правочину, так як іпотека зберігає силу і для нового набувача нерухомого майна (ст.23 Закону „Про іпотеку"). Право на поділ майна під час дії шлюбу гарантовано ч.1 ст.69 СК. Визначення предмета позову (обсягу спільного майна для поділу) є виключним правом позивача (ст.11 ЦПК). У зв'язку з чим доводи апелянта про порушення його прав не мають під собою підґрунтя.

ПАТ „Укрсоцбанк", яке є іпотекодержателем спірного майна, дійсно слід було залучити до участі у справі, але це процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення спору (ч.3 ст.309 ЦПК).

Оскільки суд ухвалив правильне по суті рішення, то апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307-309,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2014р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів.

Головуючий: Судді: