Постановление суда № 42414362, 21.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/4595/14-ц Головуючий 1-ї інстанції - Іванова І.В

Провадження № 22-ц/790/700/15 Доповідач - Піддубний Р.М.

Категорія: "відшкодування шкоди"

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Бровченка І.О.,

при секретарі: Новокщоновій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Жилкомсервіс" про відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 06 квітня та 06 травня 2014 року біля входу до під'їзду АДРЕСА_1, комунальним підприємством "Жилкомсервіс" було розміщено оголошення, в яких зазначалося, зокрема, про те, що мешканці квартири № 281, в якій мешкає він разом з сім'єю, мають заборгованість з оплати послуг утримання будинку та прибудинкової території в розмір 11 312 грн. Посилаючись на те, що неправомірними діями відповідача, які полягають у поширенні персональних даних щодо нього, йому завдано моральної шкоди, ОСОБА_1 просив стягнути на її відшкодування з КП "Жилкомсервіс" 6 090 гривень.

Заочним рішенням Жовтневогого районного суду м. Харкова від 02 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким заявлений ним позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що поширена відповідачем інформація щодо заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території не є конфіденційною інформацією про фізичну особу (персональними даними), а тому відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" її поширення не потребувало згоди позивача, у зв'язку з чим відсутні передбачені законом підстави для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року N 5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Отже, обов'язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди.

Судовим розглядом встановлено, що у квітні та травні 2014 року біля входу до під'їзду АДРЕСА_1 комунальним підприємством "Жилкомсервіс" було розміщено оголошення, в яких зазначалося, зокрема, про те, що мешканці квартири № 281 вказаного будинку мають заборгованість з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території в розмір 11 312 грн.

Правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, врегульовано Законом України "Про захист персональних даних" від 1 червня 2010 року

№ 2297-VI (Закон № 2297-VI).

Відповідно до ст. 14 Закону № 2297-VI поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно зі ст. 2 Закону № 2297-VI та ч. 1 ст. 11 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Частиною 2 ст. 11 Закону N 2657-XII встановлено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Отже встановивши, що інформація, яка міститься в розміщеному КП "Жилкомсервіс" оголошенні не є конфіденційною інформацією про особу (персональними даними), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання дії відповідача неправомірними, і, як наслідок, відшкодування завданої такими діями моральної шкоди.

Оскільки судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді