Постановление суда № 42405630, 16.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

0,2

16.01.15 № 910/426/15-г. Суддя Стасюк С.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФОКС-КРИМ"

до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

про стягнення 310 161,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІФОКС-КРИМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення 310 161,01 грн.

У відповідності до частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Відповідно до вимог статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Від імені позивача позовну заяву підписано В.В. Давиденков, посадове становище якого зазначено як "Директор". Однак, жодних доказів того, що В.В. Давиденков, обіймає вказану посаду (установчі документи, витяг з ЄДРПОУ, тощо) до позовної заяви не додано, відтак, відсутні належні докази на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву.

Оскільки, доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву не надано, зазначена позовна заява підлягає поверненню також на підставі пункту 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Натомість, у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача, що є порушенням вимог пунктом 2 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України та тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладену в підпункті 3.5 пункту 3 постанови Пленуму від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору.

Пунктом 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" визначено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Судовий збір у Господарському суді міста Києва підлягає сплаті до Державного бюджету України, код - 22050003, рахунок -31215206783001, одержувач - ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ - 37993783, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО- 820019.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку за подання позову, оскільки, в якості доказу сплати судового збору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІФОКС-КРИМ" надало суду копію платіжного доручення № А5-2648 від 14.01.2014 року про сплату судового збору у розмірі 6 203,24 грн., яке сплачене за іншими реквізитами.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як випливає з вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Згідно з пунктів 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

До поданої позовної заяви не додано жодних доказів надіслання копії позовної заяви стороні у справі - відповідачу - Публічному акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами статті 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що в додатках до позовної заяви останній зазначає пунктом 4: підтвердження відправлення позовної заяви відповідачу, проте, вказаний документ у матеріалах справи відсутні, що підтверджується актом Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року № 426/15.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (частина 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись пунктами 1, 2, 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФОКС-КРИМ" і додані до неї документи повернути без розгляду.

Додаток:

Акт Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року № 426/15.

Суддя С.В. Стасюк