Постановление суда № 42404620, 29.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

0,2

29.12.14 № 910/29352/14. Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 26.12.2014

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" (вул. Проектна, 3, м. Київ, 03134)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальності "СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ" (вул. Віскозна, 32, м. Київ, 02094),

2. Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві) (просп. Повітрофлотський, 76-Г, м. Київ, 03151)

про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності "СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ", Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.02.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 429, зобов'язання Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування запису щодо належності на праві приватної власності ТОВ "СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ" нерухомого майна, яким є цілісний майновий комплекс загальною площею 11289,7 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Проектна, 3, з інженерними комунікаціями та розташований на земельній ділянці площею 36766,01 кв.м, код (номер) земельної ділянки 75:308:044, а також стягнення судових витрат по сплаті судового збору.

Згідно ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

У відповідності до листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України "Про судовий збір", банківські реквізити для сплати судового збору до господарського суду міста Києва наступні: одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа).

У п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Судом встановлено, що в якості доказів на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" додано квитанцію від 09.07.2014 на суму 3 654,00 грн з призначенням платежу: судовий збір за позовом Ющук Петро Леонідович.

Інших доказів на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" б/н від 26.12.2014 останнім суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти квитанцію від 09.07.2014 на суму 3 654,00 грн як належний доказ, що підтверджує сплату саме позивачем судового збору у встановленому порядку та розмірі за подачу даного позову.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України на позивача, прокурора покладено обов'язок при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

При цьому, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Судом встановлено, що позивачем в якості доказів на підтвердження відправлення відповідачам копій позовної заяви б/н від 26.12.2014 і доданих до неї документів надані: фіскальний чек № 8407 від 26.12.2014 та опис вкладення в цінний лист із зазначенням переліку документів, з відбитком календарного штемпеля відділення зв'язку, датованим 26.12.2014; фіскальний чек № 8405 від 26.12.2014 та опис вкладення в цінний лист із зазначенням переліку документів, датований 26.12.2014.

При цьому, у вказаних описах не міститься документів, зазначених позивачем в якості додатків до поданої суду позовної заяви б/н від 26.12.2014.

Отже, виходячи зі змісту вказаних доказів суд позбавлений можливості дійти висновку про надсилання на адреси відповідачів копій позовної заяви б/н від 26.12.2014 та доданих до неї матеріалів, що в свою чергу порушує визначені засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідачів можливості ознайомитись з відповідними позовними матеріалами та надати свої доводи і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, зазначені фіскальний чек № 8407 від 26.12.2014 та опис вкладення в цінний лист із зазначенням переліку документів, датований 26.12.2014, фіскальний чек № 8405 від 26.12.2014 та опис вкладення в цінний лист із зазначенням переліку документів, датований 26.12.2014, не можуть бути прийняті судом як належні докази підтвердження відправлення відповідачам копій позовної заяви б/н від 26.12.2014 і доданих до неї документів.

Серед доданих до позовної заяви документів містяться фіскальний чек № 4609 від 18.07.2014 та опис вкладення в цінний лист із зазначенням переліку документів, датований 18.07.2014 і фіскальний чек № 1909 від 17.07.2014 та опис вкладення в цінний лист із зазначенням переліку документів, датований 17.07.2014, які свідчать про направлення копій позовної заяви з доданими до неї документами на 57 арк., втім у суду відсутні докази того, що зазначені у даних переліках документи є саме тими документами, що додані до позовної заяви б/н від 26.12.2014, тоді як подана до суду позовна заява б/н від 26.12.2014 і додані до неї документи загальною кількістю аркушів - 76 шт..

Інших доказів, які свідчать про надсилання відповідачам копій позовної заяви б/н від 26.12.2014 та доданих до неї документів, позивачем не надано.

У відповідності до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Додаток: на 76 арк.

Суддя А.М. Селівон