Постановление суда № 42403813, 15.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року м. Київ К/9991/32482/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012

у справі № 2а-13051/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Грандбізнес"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Грандбізнес" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, які полягають у проведенні перевірки ТОВ „Грандбізнес", в результаті якої складено акт від 20.07.2011 №8097/23-07/37267876; визнати протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо визнання правочинів, укладених ТОВ „Грандбізнес" з контрагентами-постачальниками: ТОВ „Ельдорадо 2010" за березень-квітень 2011 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону; визнати протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, які полягають у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за березень-квітень 2011 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2011 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Грандбізнес" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 20.07.2011 №8097/23-07/37267876, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року та складено акт №8097/23-07/37267876 від 20.07.2011.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач звернувся до позивача із письмовими запитами від 14.06.2011 № 17674/10/23-0708 та від 25.06.2011 №19076/10/23-0708 про надання пояснень та документального підтвердження господарських відносин з ТОВ „Ельдорадо 2010", які надіслані поштою листом з повідомленням про вручення за адресою: 03049, м. Київ, вул. Брюлова, 7.

Однак, згідно з даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.06.2011 місцезнаходженням ТОВ „Грандбізнес" є адреса: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 92-Б.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що запити відповідача вважаються такими, що не вручені позивачу, оскільки не направлялись за його адресою.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у відповідача підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Грандбізнес" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 у справі № 2а-13051/11/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 у справі № 2а-13051/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Л.І. Бившева С.Е. Острович