№ 42387614, 15.01.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 січня 2015 р. Справа № 802/3684/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Томчук А.В.,

Суддів: Віятик Н.В.

Слободонюк М.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Кошевого Б.А.

позивача: Шуляк О.В.

відповідача: Михайленко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Агро-Пром"

до: Державної реєстраційної служби України Укрдержреєстр, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Агро-Пром» звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Сіволіна Михайла Юрійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на протиправність рішення в про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіним Михайлом Юрійовичем, оскільки ТОВ «Союз-Агро-Пром» було надано всі необхідні документи, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відтак, у відповідачів відсутні правові підстави для прийняття зазначеного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представник відповідача Державної реєстраційної служби України в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Сіволін Михайло Юрійович в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи те, що відповідачі повідомлені належним чином про дату судового засідання, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Сіволіна Михайла Юрійовича.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.12.2013р. ТОВ «Союз-Агро-Пром» з метою реєстрації прав на нерухоме майно звернулось з заявою до Державної реєстраційної служби Погребищенського районного управління юстиції у Вінницькій області.

До вказаної заяви позивач додав технічний паспорт на виробничий будинок, серія та номер:б/н, виданий 24.06.2008; протокол зборів, серія та номер: №08/12/12, виданий 08.12.2012; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 08.12.2012; свідоцтво про право власності на майновий пай, серія та номер: ВІ XYII № 000427, виданий 04.05.2012; свідоцтво про право власності на майновий пай, серія та номер: ВІ XYII № 000433, виданий 17.12.2012; статут, серія та номер: 11631050012000241, виданий 20.12.2012; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, серія та номер: 17728114, виданий 06.12.2013; паспорт громадянина України, серія та номер АА 054554, виданий 09.11.1995; підтвердження сплати державного мита за надання інформації; наказ, серія та номер: 32, виданий 04.05.2011 року.

Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, відповідачем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14.01.2014р. за № 9902093 (а.с. 33).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду щодо його скасування.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 2. ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Положення частини 1 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 3 стаття 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами пункту 3 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868 (далі - Порядок № 868), рішення щодо державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, форму та вимоги до оформлення яких встановлює Мін'юст, приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор).

У випадках, передбачених законодавством, рішення щодо державної реєстрації прав приймає державний реєстратор Укрдержреєстру.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що зацікавленій особі чинним законодавством надано право, шляхом подання заяви та інших необхідних документів, реалізувати своє право на реєстрацію права на нерухоме майно.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ «Союз-Агро-Пром» подало заяву до відповідача з метою здійснення вказаної дії, надавши наступні документи: технічний паспорт на виробничий будинок, серія та номер:б/н, виданий 24.06.2008р.; протокол зборів, серія та номер: №08/12/12, виданий 08.12.2012р.; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 08.12.2012р.; свідоцтво про право власності на майновий пай, серія та номер: ВІ XYII № 000427, виданий 04.05.2012р.; свідоцтво про право власності на майновий пай, серія та номер: ВІ XYII № 000433, виданий 17.12.2012р.; статут, серія та номер: 11631050012000241, виданий 20.12.2012р.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, серія та номер: 17728114, виданий 06.12.2013р.; паспорт громадянина України, серія та номер АА 054554, виданий 09.11.1995р.; підтвердження сплати державного мита за надання інформації; наказ, серія та номер: 32, виданий 04.05.2011р.

Положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також передбачено випадки, у яких державний виконавець відмовляє у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Так, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

За приписами п. 54 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. № 703 (станом на момент виникнення спірних правовідносин), для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з виділенням окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27-29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав документ, що підтверджує присвоєння виділеному об'єкту нерухомого майна самостійної адреси.

На думку суду, таким документом може бути довідка органу місцевого самоврядування із зазначенням повної самостійної адреси об'єкта нерухомого майна позивача.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що державний виконавець відмовляє у державній реєстрації прав та їх обтяжень у випадку, якщо у документі, що підтверджує присвоєння виділеному об'єкту нерухомого майна самостійної адреси.

Як свідчать матеріали справи, підставою для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень став той факт, що подані позивачем державному реєстратору документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: в свідоцтвах про право власності на майнову паї не зазначено адреси нерухомого майна, а також в свідоцтві про право власності на майнові пай ВІ XYII № 000433 відсутній відсоток майна.

В порядку дослідження доказів, колегією суддів досліджено свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного господарського підприємства (майновий сертифікат) ВІ XYII № 000427, виданий 04.05.2012р. та ВІ XYII № 000433, виданий 17.12.2012р., в якому у графі «місцезнаходження» зазначено «с. Ординці» без подальшого уточнення області, району, вулиці та номера будинку.

Більше того, на момент розгляду заяви позивача, у свідоцтві про право власності на майнові паї була відсутня інформація про відсоток майна, що також позбавляє державного виконавця можливості змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Вказаний факт також не заперечувався позивачем у судовому засіданні.

За наведених обставин, оскільки державний виконавець діяв у межах правового поля та в межах наданих йому повноважень, відтак колегія суддів приходить до висновку про наявність у останнього правових підстав для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Так, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Томчук Андрій Валерійович Суддів: Віятик Наталія Володимирівна Слободонюк Михайло Васильович