№ 42383028, 21.01.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2015 року Чернігів Справа № 825/3980/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Менської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

22.12.2014 Менська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Менська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 5787,29 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності визнавши при цьому наявність податкового боргу.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) рахується податковий борг у розмірі 5787,29 грн., що виник у зв'язку з несплатою ним самостійно задекларованих сум.

Перевіряючи правомірність нарахованого контролюючим органом податкового боргу, суд зазначає, що в силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи термін "податкове зобов'язання" визначеного пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача станом на момент звернення до суду відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 5787,29 грн., що підтверджується:

- податковою декларацією про майновий стан і доходи від 18.03.2014 (а.с. 5-6)

- розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого (рухомого) майна та/або від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) та/або в результаті прийняття у спадщину чи дарунок майна від 18.03.2014, яким визначено, що відповідачем отримано у спадщину 1/3 частини квартири на суму 111900,00 грн. (а.с. 7).

Таким чином, оскільки податкова декларація являє собою самостійно визначене відповідачем грошове зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, то сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Таким чином, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 08.09.2014 № 17675-25 у розмірі 5787,29 грн. (вручено-11.09.2014, а. с. 8).

Так, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що відповідно п. 87.1, п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 5787,29 грн., такими, що підтверджені належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 5787,29 грн. (п'ять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 29 коп.) та перерахувати на р/р 33213801700482, одержувач УК у Сосницькому р- ні/Козляничі/11010500, МФО 853592, код одержувача 36956300. Призначення платежу:*; 140; НОМЕР_1; стягнення боргу по податку на доходи фіз.осіб, що сплачуються фіз.особами за результатами річного декларування, по ОСОБА_1

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.О.Скалозуб