№ 4236731, 18.09.2007, Київський районний суд м. Донецька

2a-36/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Донецьк 18 вересня 2007 року

Київський районний суд м. Донецька у складі

Головуючого судді - Л.М.ПАВЛЕНКО

При секретарі - В.В. ГРИНЕВСЬКОМУ

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до ОСОБА_1про стягнення грошової суми.

ВСТАНОВИВ

ДПІ у Київському районі м. Донецька уточнюючи свої позовні вимоги, звернулася до Київського районного суду м. Донецька із адміністративним позовом до ОСОБА_1та просить стягнути з неї податок з доходів фізичних осіб у розмірі 518,05грн..

В позові вказав, що згідно декларації про доходи, з 1 січня по 31 грудня 2005р. ОСОБА_1отримала доход у розмірі 10361грн., у вигляді 1/3 частки АДРЕСА_1, що залишилась після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Пунктом 4.2.14. Закону №889 регламентується включення доходів у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону. Таким чином, доходи у вигляді вартості будь-якого успадкованого майна в 2005 році повинні включатися в оподаткований доход спадкоємців - фізичних осіб. Головне, щоб право спадкування було оформлено „у порядку, передбаченому законодавством".

При цьому редакцію статті 13.2, б) Закону №889, суми коштів, які перевищують суму, що дорівнює стократному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на початок року, в якому така спадщина успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, що не є членом його подружжя, спадкоємці при одержанні спадщини у вигляді нерухомого майна від спадкодавців першого ступеня споріднення повинні сплачувати податок з доходів фізичних осіб з вартості одержаних об'єктів спадщини за ставкою на рівні 5 відсотків від об'єкта оподаткування яка передбачена п.7.2. ст. 7 Закону.

Таким чином, ОСОБА_1., являючись спадкоємцем першого ступеня, включила у податкову декларацію за насідками 2005р. вартість такої спадщини у розмірі 10361грн. та повинна сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за ставкою 5%, що складає 518,05грн. згідно розрахунку ДПІ у Київському районі м. Донецька від 27.04.2006р.

Згідно Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій інспекцією було направлено відповідачу поштою податкове повідомлення форми „Ф" №0000871740/06235/10/17-113 від 27.04.2006 про обов'язок сплатити податок в сумі 518,05 грн.

Зазначене повідомлення відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось. Отже, відповідно до п.п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181 податкове

зобов'язання по сплаті ПДФО в сумі 518,05 грн. є узгодженим, та згідно із приписами пунктів 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України №2181 є податковим боргом.

Відповідачем сума боргу, визначена податковим повідомленням №0000871740/06235/10/17-113 від 27.04.2006 у встановлені таким повідомленням строки сплачена не була. У зв'язку з чим, відповідно до ст. 6 Закону України №2181 відповідачу були направлені перша податкова вимога №9677/10/113 від 20 червня 2006 про сплату податкового боргу в сумі 518,05 грн., та друга податкова вимога №11599/10/17-113 від 2 серпня 2006 року про сплату податкового боргу в сумі 518,05 грн. Відповідач податковий борг по сплаті податку до державного бюджету не сплатив, у зв'язку з чим на підставі п. 3.1.1 ст. 3 Закону України №2181 це є підставою для примусового стягнення активів платників податків виключно за рішенням суду.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону № 509, органи державної податкової служби мають право застосувати до платників податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Відповідно до п.15 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито" від 21.01.1993 №7-93 із змінами та доповненнями, фінансові органи та державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду від сплати державного мита звільняються.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з уточненнями підтримав у повному обсязі, та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1позовні вимоги представника позивача не визнала, не згодна на сплату вказаного податку.

Судом встановлено, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.67 Конституції України від 28.06.1996 року кожен зобов»язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Позивач ОСОБА_1є громадянкою України та згідно зі ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 року (в подальшому Закон), є платником податку. Факт отримання позивачем ОСОБА_1спадщини у вигляді у вигляді 1/3 частки АДРЕСА_1, що залишилась після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину від 19.01.2005 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої державної донецької нотконтори в реєстрі за №2-25.

Відповідачем сума боргу, визначена податковим повідомленням №0000871740/06235/10/17-113 від 27.04.2006 у встановлені таким повідомленням строки сплачена не була. У зв'язку з чим, відповідно до ст. 6 Закону України №2181 відповідачу були направлені перша податкова вимога №9677/10/113 від 20 червня 2006 про сплату податкового боргу в сумі 518,05 грн., та друга податкова вимога №11599/10/17-113 від 2 серпня 2006 року про сплату податкового боргу в сумі 518,05 грн. Відповідач податковий борг по сплаті податку до державного бюджету не сплатив, у зв'язку з чим на підставі п. 3.1.1 ст.3 Закону України №2181 це є підставою для примусового стягнення активів платників податків виключно за рішенням суду.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону № 509, органи державної податкової служби мають право застосувати до платників податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові санкції, суми недоїмки, пені,

накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Керуючись ст.8,9,10,11,12,159,160,161,162,167 КАС України, ст. ст.67 Конституції України від 28.06.1996 року, ст.2,3, 4.3; 4.3.23,13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 року, суд

ПОСТАНОВИВ

Позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1, 1942 року народження, ІНН НОМЕР_1 до місцевого бюджету, р/р 33211800600006 в УДК у Донецькій області, код платежу 11010100, МФО 834016, ЄДРПОУ 24165255, одержувач місцевий бюджет Київської районної Ради, податок з доходів фізичних осіб у сумі 518 /п*ятьсот вісімнадцять/ грн.,05 коп.

Заява на апеляційне оскарження постанови може бути подана у 10 денний строк. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана у 20 денний строк після подачі заяви.