Постановление суда № 42358986, 06.01.2015, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1130/14-ц

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

06 січня 2015 року смт Диканька

Суддя Диканського районного суду Полтавської області Щабельська І. В розглянувши позовну заяву Приватного підприємства 'Ісіда-Д' , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Агробонус' про визнання недійсним договору поставки, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2014 року до Диканського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного підприємства 'Ісіда-Д' , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Агробонус' про визнання недійсним договору поставки.

31 жовтня 2014 року була винесена ухвала про повернення вказаної позовної заяви позивачам у зв'язку з її непідсудністю та непідвідомчістю Диканському районному суду, яка ухвалою Апеляційного суду Полтавської області була скасована і справа була повернута до місцевого суду на стадію вирішення питання відкриття провадження у справі, так як, згідно закону, неможливо одночасно застосовувати норми ЦПК України щодо непідсудності та непідвідомчості справи суду, які є взаємовиключними.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що 23 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробонус" /далі - ТОВ "Агробонус"/ та Приватним підприємством "Ісіда-Д" /далі - ПП "Ісіда-Д"/ був укладений договір поставки № П 3030 і додаткова угода до нього № 1 від 15 листопада 2013 року, згідно яких постачальник ТОВ "Агробонус" зобов'язався поставити і передати у власність покупцю ПП "Ісіда-Д" насіння та міндобрива. Крім того 18 листопада 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ "Агробонус" був укладений договір поруки, згідно якого позивач ОСОБА_1 поручився перед відповідачем за виконання зобов'язань ПП "Ісіда-Д" по договору поставки № П 3030 від 23 січня 2013 року в частині оплати ПП "Ісіда-Д" заборгованості за поставлений товар в сумі 273 105 грн. 60 коп., яка була визначена додатковою угодою № 1 від 15 листопада 2013 року до договору поставки від 23 січня 2013 року, штрафних санкцій, збитків тощо, сплата яких передбачена договором поставки.

Вказуючи на те, що договір поставки був укладений з порушенням вимог діючого законодавства, так як не містить обов'язкових істотних умов, а саме - предмета договору, так як в ньому не конкретизований товар, ціни договору, строку його дії, а пункти договору в частині стягнення штрафних санкцій, пені та інших платежів суперечить вимогам діючого законодавства, позивачі ПП "Ісіда-Д" та ОСОБА_1 звернулися до Диканського районного суду із даним позовом та просять визнати недійсним укладені між позивачем ПП "Ісіда-Д" та ТОВ "Агробонус" договір поставки № П3030 від 23 січня 2013 року та додаткову угоду № 1 від 15 листопада 2013 року до нього. При цьому в позовній заяві позивачі вказують на те, що позивач ОСОБА_1 є заінтересованою особою, так як являється поручителем позивача ПП "Ісіда-Д" перед відповідачем згідно договору поруки, укладеного 16 листопада 2013 року.

При цьому даний позов позивачами поданий з посиланням на ч. 8 ст. 110 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, за вибором позивача можуть пред'являтися за місцем виконання цих договорів. Вказуючи на те, що фактичним місцем виконання договору поставки є с. Водяна Балка Диканського району Полтавської області, одним з позивачів є заінтересована фізична особа, позивачі з позовною заявою звернулися до Диканського районного суду як до загального місцевого суду для вирішення спору в якості цивільного. Позивачі послались ткож на те, що даний спір є господарсько-правовим, а не випливає з корпоративних відносин, і суб'єктний склад сторін не відповідає вимогам ст. 1 ГПК України, так як одним з позивачів є фізична особа.

Розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, приходжу до висновку, що позивачами невірно застосовані вимоги діючого законодавства щодо визначення підсудності даного спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинтсва України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, є, як правило, фізична особа). Згідно ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

У позові оспорюється не питання неналежного виконання договору поставки продукції, а ставиться питання про визнання його недійсним, що, в такому разі, ніяким чином не стосується будь-якого місця його виконання, бо виходячи із суті спору, місця виконання недійсного договору бути не може.

За вказаних обставин документально не підтверджене твердження позивачів про фактичне місце виконання договору поставки у с. Водяна Балка Диканського району Полтавської області не можу бути підставою для звернення до Диканьского районного суду як до місцевого суду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцем знаходження. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, місце знаходження відповідача - юридиної особи ТОВ "Агробонус" - смт. Ворзель, Київська область, вул. Крупської, 18.

Враховуючи те, що місце виконання договору поставки документально не підтверджене, договором поставки не було визначене чітке місце його виконання, позивачі не ставлять будь-яких вимог про неналежне виконання договору поставки, а вимагають визнання його недійсним, відповідач - юридична особа, розташований за межами території Диканського району, то у відповідності до вимог чинного законодавства позовна заява ПП "Ісіда-Д" та ОСОБА_1 до ТОВ "Агробонус" про визнання недійсним договору поставки продукції не підсудна Диканському районному суду, а підлягає розгляду за місцем знаходження відповідача.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо при вирішенні питання про відкриття провадження у справі буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

За вказаних обставин позовна заява ПП "Ісіда-Д", ОСОБА_1 до ТОВ "Агробонус" про визнання недійсним договору поставки підлягає поверненню позивачам у зв'язку з її непідсудністю Диканському районному суду для подачі її до належного суду. При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", сума сплаченого позивачем ОСОБА_2 судового збору підлягає поверненню йому за ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 109, 115, 121 ч. 3 п. 4 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", -

УХВАЛИВ:

Повернути Приватному підприємству "Ісіда-Д' та ОСОБА_1 позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Агробонус' про визнання недійсним договору поставки, у звязку з непідсудністю її Диканському районному суду.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Диканському районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 38029560, що розташоване за адресою: вул. Леніна, 64, смт Диканька Полтавської області, повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 /двісті сорок три/ грн. 60 коп., сплачений через ПАТ "Полтава-банк" в м. Полтава 08.10.2014 року .

Згідно ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.

Ухвала в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя

Диканського районного суду

І. В Щабельська