Постановление суда № 42354706, 14.01.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/3312/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області про скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області, в якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №6462394 від 07.10.2013, на підставі якого внесений запис №2746163 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яке прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області Гринюком Іваном Васильовичем.

Разом із адміністративним позовом, позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення заборони на вчинення будь-яких дій щодо реєстрації права власності та відчуження квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна: 172996873101), в тому числі продаж, міну, заставу (іпотеку), оренду, користування, дарування та інше розпорядження.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою.

Апелянт, оскаржуючи ухвалу суду посилається на те, що існує очевидний ризик відчуження спірної квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна: 172996873101), а тому просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року та прийняти нову, якою забезпечити позов.

Сторони будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи до суду апеляційної інстанції в судове засідання призначене на 14 січня 2015 року не прибули.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до приписів статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Зазначена стаття передбачає два способи забезпечення позову: зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборона вчинення певних дій.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Однією з підстав забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення прав та законних інтересів позивача.

Судова колегія наголошує, що питання щодо необхідності вжиття відповідних заходів має вирішуватись з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Забезпечення позову допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставами позову стало здійснення громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 29.08.2013, що в подальшому було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 25.12.2013.

Оскаржуючи правомірність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №6462394 від 07.10.2013, на підставі якого внесений запис №2746163 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яке прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області ОСОБА_6, позивач в клопотанні про забезпечення позову, зазначив, що згідно даних Державного реєстру прав власності ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 є власниками спірної квартири АДРЕСА_1 і відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України мають право розпоряджатися даним об'єктом та вправі вчинити дії з його відчуження.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив із того, що позивачем не представлено суду належних та переконливих доказів й не наведено у клопотанні обставин, які б вказували на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає зазначену правову позицію суду першої інстанції такою, що не заснована на вимогах закону.

Так, відповідно до статтей 2,3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до вимог статті 26 зазначеного Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а відповідно до вимог частини другої статті у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи позивача, що можливість реалізації власниками спірної квартири АДРЕСА_1 права розпоряджатися даним об'єктом в тому числі вчиняти дії з його відчуження, свідчить про існування очевидної і реальної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, зокрема майнової шкоди.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 пункту 3 статті 202 КАС України, підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Пункт 6 частини 1 статті 199 КАС України передбачає, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області про скасування рішення скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Накласти заборону на вчинення будь-яких дій щодо реєстрації права власності та відчуження квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 172996873101), в тому числі продаж, міну, заставу (іпотеку), оренду, користування, дарування та інше розпорядження.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.