№ 42292913, 10.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р. Справа № 804/13747/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Криворізького міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Криворізький міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 10778 грн. 77 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.03.2009 року за № 232/16248, та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Центром було проведено перевірку достовірності даних, які є підставою для надання гр. ОСОБА_1 статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, та встановлено, що при реєстрації в центрі зайнятості відповідач надав недостовірні відомості, а саме приховала факт надання послуг ТОВ «Тієнс Україна» згідно договору ЦПХ № ДФЛ95832783 від 27.08.2013 р., про що 18.07.2014 р. був складений акт № 535 розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому неправомірно отримав допомогу по безробіттю у розмірі 10778 грн. 77 коп. У добровільному порядку відповідач кошти не повернув, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд справи у без його участі та про визнання позову. Також, у поданій заяві відповідач просив суд розстрочити суму боргу.

За викладених обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. N 1533-III, Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. N 5067-VI, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV.

Відповідно до п.2, 3 «б» ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. До зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Криворізького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні 29.08.2013 року. Наказом Центру № НТ130904 від 04.09.2013 року ОСОБА_1 з 29.08.2013 р. був наданий статус безробітного відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-УІ від 05 липня 2012 року та з 05.09.2013р. призначена допомога по безробіттю відповідно ст. 22, ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року.

За період перебування на обліку ОСОБА_1 отримувала допомогу по безробіттю у сумі 10778 грн. 77 коп.

Згідно статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» центри зайнятості контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

У відповідності до «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.03.2009 року за № 232/16248, та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» центром зайнятості було проведено перевірку достовірності даних, які є підставою для надання гр. ОСОБА_1 статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, та встановлено, що при реєстрації в центрі зайнятості відповідач надав недостовірні відомості, а саме приховала факт надання послуг ТОВ «Тієнс Україна» згідно договору ЦПХ № ДФЛ95832783 від 27.08.2013 р., про що 18.07.2014 р. був складений акт № 535 розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ст. 36 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб. Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг зареєстрованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи, відповідно до законодавства України.

Відповідно до пп. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 14.12.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідачем порушено умови реєстрації в центрі зайнятості, надання статусу безробітного, призначення, нарахування та виплати допомоги по безробіттю, внаслідок чого під час перебування на обліку у Криворізькому міському центрі зайнятості ОСОБА_1 незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 10778,77 грн.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, вирішуються в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, оскільки доказів добровільного повернення коштів відповідачем не надано.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення зазначеного питання визначений положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змісту якої вбачається, що його вирішення відбувається на стадії виконання судового рішення. Так, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

За змістом ст. 255 КАС України виконанню підлягає судове рішення, яке набрало законної сили. За викладених обставин, відповідач має право звернутися до адміністративного суду першої інстанції із заявою про відстрочення або розстрочення виконання даного судового рішення після набрання ним законної сили та видачі виконавчого листа.

Таким чином, з урахуванням зазначеної норми права, суд вважає клопотання таким, що заявлене передчасно.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького міського центра зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізького міського центра зайнятості ( р/р 37173001002770, в УДКУ Дніпропетровської області, код ОКПО 21908407, МФО 805012) кошти у сумі 10778 грн. 77 коп. (десять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень сімдесят сім копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 10.12.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита