№ 42285217, 14.01.2015, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1200/14-а

Провадження № 2-а/550/2/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2015 року

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі : головуючого - судді Ланни Я.О.,

при секретарі - Байрачній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації, Центру по нарахуванню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов"язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, посилаючись на те, що він є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії як інвалід ІІ групи і вважає, що йому повинні виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до вимог ст. 48 ЗУ »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, яку виплачують у значно нижчому розмірі, а саме в розмірі 120 грн. А тому, він просить суд визнати дії управління неправомірними та зобов»язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2014 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, з урахуванням виплачених сум.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації позовні вимоги в судовому засіданні не визнала, пояснивши, що позивач дійсно є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, є інвалідом 2 групи та отримує щорічну державну допомогу на оздоровлення, яка виплачувалась йому у відповідності і в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Виплати проводяться в межах виділених бюджетних коштів. Управління праці та соціального захисту населення Чутівської райдержадміністрації діяло в межах законодавства, та нарахувало позивачу 120 гривень допомоги на оздоровлення, а тому у задоволенні позову прохала відмовити.

Представник відповідача Центру по нарахуванню соціальних виплат у Полтавській області в судове засідання не з*явився, надав письмові заперечення , в яких просив відмовити в задоволенні позову в зв»язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду та з аналогічних підстав, на які посилався в судовому засіданні представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 с від 13.07.2007 р. , та є інвалідом другої групи, що пов»язана з роботами на ЧАЕС.

У жовтні та листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до відповідачів із заявами про перерахунок та виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « як інваліду чорнобильцю 2-ої групи за 2014 рік, де листами від 12.11.2014 т та 25.11.2014 р. позивача повідомлено, що йому нараховано та виплачено щорічну одноразову допомогу на оздоровлення в розмірі 120 гривень, яку він отримав в березні 2014 року. Суд вважає, що саме з часу отримання зазначених відповідей від відповідачів позивач дізнався про порушення своїх прав, а тому звернувся до суду в межах строку, передбаченого ст. 99 КАСУ. При цьому суд враховує Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" (далі - Рішення Суду), з якого слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Із обставин справи та пояснень позивача вбачається, що про порушення своїх прав він дізнався саме після отримання відмови відповідачів виплатити йому допомогу на оздоровлення відповідно до вимог ст. 48 вищевказаного Закону.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року (в редакції Закону від 09.07.2007 року) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: інвалідам II групи в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат (при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається моментом її виплати).

Частиною 7 ст. 48 вищевказаного Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. У відповідності до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік надано право Кабінету Міністрів України у 2014 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами.

В 2014 році нормативні акти Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не приймалося.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у 2014 році нарахування одноразової допомоги на оздоровлення також повинно здійснюватися відповідно до ст. 48 Закону « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Застосування відповідачами положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону та не може бути віднесено до реалізації права визначеного ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік. Суд вважає, що положення Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік щодо надання права Кабінету Міністрів України встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань не можуть бути застосовані до визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки він вже встановлений ст. 48 зазначеного Законом, тому норма Закону в будь-якому випадку має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ. В 2014 році змін та доповнень до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не вносилося.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають положення статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 562, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Відтак, позовні вимоги позивача про нарахування та виплату недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ч. 4,5 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2014 рік, передбаченої ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат, виходячи із встановленого Законом України "Про державний бюджет на 2014 рік" розміру мінімальної заробітної плати на день такої виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов"язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2014 рік, передбаченої ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат, виходячи із встановленого Законом України "Про державний бюджет на 2014 рік" розміру мінімальної заробітної плати на день такої виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя Я. О. Ланна