Постановление суда № 42281139, 13.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 січня 2015 року м. Київ № 826/18926/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1до Міністерства закордонних справ Українипро визнання протиправними дій та бездіяльності,-В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства закордонних справ України, в якому просить:

1) визнати протиправною відмову відповідача 08.11.2013 виконати п. 2.10 Порядку;

2) визнати протиправною відмову відповідача 14.11.2014 виконати п. 2.10 Порядку;

3) визнати протиправною бездіяльність відповідача з 14.11.2014 по 21.11.2014 по обов'язку виконати п. 2.11 Порядку.

Ухвалою судді від 09.12.2014 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 106 КАС України («Вимоги до позовної заяви») у позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

В ухвалі про залишення позову без руху звернуто увагу позивача, що згідно п. 4 ч. 1 статті 106 КАС України у позовній заяві зазначається також зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до підходу, висловленому Вищим адміністративним судом України як судом першої інстанції, зокрема, в ухвалі від 02.01.2015 р. у справі № 800/590/14 (номер рішення в ЄДРСР 42234576) під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 4 статті 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Виходячи з наведених норм, у позові має зазначатися також правове обґрунтування позовних вимог, що відповідає підходу, висловленому Верховним Судом України у постанові від 24.06.2014 р. (№21-181а14; номер рішення в ЄДРСР 39891897).

У зазначеній ухвалі судді від 09.12.2014 р. звернуто увагу заявника, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач визначає у позовній заяві в якості відповідача - Міністерство закордонних справ України.

Також звернуто увагу заявника, що в порушення зазначених вимог позовна заява, однак, не містить викладу обставин та обґрунтування позовних вимог відносно Міністерства закордонних справ України щодо порушення цією особою прав позивача. При цьому, із змісту позовної заяви та суті позовних вимог вбачається, що доводи позивача зводяться до незгоди із діями та бездіяльністю Генконсульства України в м. Ростов-на-Дону.

З огляду на наведені вище вимоги КАС України щодо змісту позовної заяви, заявнику запропоновано надати обґрунтування позовних вимог відносно Міністерства закордонних справ України.

На усунення недоліків позову позивачем електронною поштою надіслано клопотання від 09.01.2015 р.

Згідно із зазначеним клопотанням позивач просив віднести на розсуд суду питання про залучення «Міністерство закордонних справ України» в якості другого відповідача чи заміни відповідача і у відповідності з розумінням суду пп 40,69 пункту 4 Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 381/2011, МЗС України..

Тобто, по суті, з боку заявника суду запропоновано самому визначитись із відповідачем (складом осіб) у справі. Позов в цьому контексті по суті містить альтернативи, варіанти. При цьому, зазначаючи додатково відповідачем консульство, заявником так і не визначено вимог до Міністерства та обґрунтування цих вимог.

Між тим, в силу положень п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 106, ч. 2 ст. 11 КАС України саме позивач визначає склад осіб, які беруть участь у справі (у тому числі - відповідачів), саме позивач визнає зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та суд розглядає справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що позовна заява, з урахуванням заяви від 09.01.2015 р., подана без дотримання встановлених ст. 106 КАС України вимог та позивачем не усунуто недоліків, зазначених в ухвалі від 09.12.2014 р.

Згідно з п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що позивачем не були у повному обсязі виконані вимоги ухвали 09.12.2014 р., позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Застосування таким чином вказаних вимог процесуального законодавства відповідає і підходу, висловленому у постанові ВС України від 24.06.2014 р. (№21-181а14).

Відповідно до ч.6 ст.108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. 106, п. 1 ч. 3 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву повернути заявнику.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала.

3. Попередити заявника, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.

4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

5. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін