Постановление суда № 42235863, 30.12.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/11062/14-ц

(2/199/777/15)

УХВАЛА

30.12.2014 суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Подорець О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири недійсним та вселення у житлове приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири недійсним та вселення у житлове приміщення.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву щодо забезпечення позову, а саме просив накласти арешт на квартиру №51 в будинку №2 корпус А по вулиці В.Висоцького в м. Дніпропетровську.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд зважує на те, що спір стосується зазначеного нерухомого майна, а відтак невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151,152,153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири недійсним та вселення у житлове приміщення.

Накласти арешт на квартиру №51 в будинку №2 корпус А по вулиці В.Висоцького в м. Дніпропетровську, яка належить ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1.

Копію ухвали надіслати заявнику та зацікавленим особам негайно.

Копію ухвали для виконання направити відповідного відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, відділу реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області.

Строк предявлення до виконання 1 (один) рік з дня винесення ухвали.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.Б.Подорець