Решение № 4220933, 09.06.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2009 р.

Справа № 12/115.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Інвест” м.Червоноград, Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковинська агропромислова компанія” м.Хотин

про стягнення 305000,00 грн.

Суддя Бутирський А.А.

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –не з’явився

В засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Інвест” м.Червоноград, Львівської області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковинська агропромислова компанія” м.Хотин про стягнення 305000,00 грн. заборгованості, яка виникла у результаті неповної оплати відповідачем продукції, отриманої у жовтні 2008 року на виконання умов договору від 30.07.2008 року.

На день слухання справи від позивача надійшла заява, в якій повідомляється, що сума боргу на момент вирішення спору становить 287000,00 грн. Також позивач просить вжити заходів вжити до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у зв’язку з тим, що з дня отримання продукції пройшло більше 7 місяців, а відповідач не сплатив навіть половини вартості продукції.

Розглянувши подані заяву, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, наведені позивачем докази не підтверджують, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою від 29.04.2009 року розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2008 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу №103-30/07 (далі - Договір), згідно якого позивач зобов'язувався передати відповідачу м’ясопродукцію, а останній - прийняти та оплатити її шляхом попередньої оплати або по факту завантаження транспортного засобу (пункт 4.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов’язання виконав, згідно видаткової накладної №РН-0000860 від 09.10.2008 року поставив відповідачеві м’ясопродукцію, яка не оплачена у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу у відповідача, на момент звернення з позовом до суду, у сумі 305000,00 грн.

21.03.2009 року позивач направив відповідачеві претензію з вимогою оплатити борг. Претензія виконана частково.

На момент вирішення спору відповідач сплатив 18000,00 грн., а тому у цій частині позову провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

У решті позовних вимог позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судовим слуханням встановлено, що у відповідача існує борг за поставлену продукцію у сумі 287000,00 грн., який підлягає стягненню.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 49, 66, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковинська агропромислова компанія”, ідентифікаційний код 31125805, вул. Шинкаренка, 6 м.Хотин на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Інвест”, ідентифікаційний код 31228240, вул. Львівська, 19, м.Червоноград, Львівської області - 287000,00 грн. боргу, 3050,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У частині стягнення 18000,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя А.А. Бутирський