Решение № 4220435, 21.07.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2009 р. Справа № 3/101/09

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Птахофабрика Київська»

юридична адреса: вул. Радгоспна, с. Пухівка, Броварський район, Київська

область, 07413

фактична адреса: проспект Броварський, 16 км, м. Київ –89, 02089

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Дон»

вул. Старофортечна, 2, м. Миколаїв, 54018

про: стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 78323,38 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Хільчук І.В., за довіреністю;

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 78 323,38 грн. боргу за договором поставки.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм ст.ст. 509,525,526 Цивільного кодексу України, договору поставки товарів № 13 від 16.06.2006 року та мотивовані тим, що ТОВ «Лідер-Дон»зобов’язання в повній мірі за договором не виконало, отриману продукцію повністю не оплатило.

Відповідач жодного разу свого представника в судове засідання не направив, відзив по суті позову не надав. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії на звороті судових ухвал, повернуті судові повістки та витяг з ЄДРПОУ станом на 26.05.2009 року про зазначення дійсної адреси відповідача.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані позивачем документальні докази, суд –

встановив:

16 червня 2006 р. між ВАТ «Птахофабрика Київська»(правонаступником якого є ЗАТ «Птахофабрика Київська») –(надалі –постачальник) та ТОВ «Лідер-Дон»(надалі - покупець) було укладено договір № 13 поставки товару, згідно з умовами якого постачальник (позивач по справі) зобов’язався систематично поставляти і передавати у власність покупцю (відповідачу по справі) наступний товар –яйце куряче (надалі-товар), а покупець взяв на себе зобов’язання приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Умовами договору сторони дійшли згоди, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, базова ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікаціями, що є невід’ємними частинами цього договору. Ціни на товари, що поставляються за цим договором, вказані у специфікації до цього договору. Постачальник зобов’язується поставити покупцеві товари в строки зазначені в замовленні. Розрахунки за цим договором здійснюється покупцем окремо за кожну партію поставленого товару, в безготівковому порядку протягом 3 (трьох) банківських днів з дня фактичної поставки товарів. Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього договору та закінчується 16 червня 2007 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до видаткових накладних (в кількості 29 штук) які надані суду в обґрунтування позовних вимог відповідачем в період з 17.06.2006 р. по 24.02.07 р. від позивача було прийнято товар на загальну суму 1380230,00 грн.

Належність отримання продукції підтверджується довіреностями, специфікаціями до договору поставки, замовленнями покупця, актом звірки взаєморозрахунків за 01.01.04 –30.06.07 р.р. (з зауваженнями відповідача та визнанням боргу останнім в розмірі 78 323,38 грн.).

За наданими доказами позивача та розрахунком боргу вбачається, що відповідач неповністю провів оплату отриманої продукції за спірний період, про зазначений факт свідчать копії платіжних доручень на загальну суму сплати за договором № 13 від 16.06.06 р. в розмірі 972115,00 грн. та виписки по рахунку позивача (на суму 315300,00 грн.)

З письмових пояснень позивача наданих суду 25.06.09 року вбачається про деякі недоліки оформлення первинної документації по спірним відносинам. Ці пояснення судом враховані беручи до уваги факт прийняття відповідачем товару без зауважень та відповідних претензій.

Документи щодо повернення тари на суму 6784,00 грн. яке було здійснене ще 24.03.2005 року згідно видаткової накладної № 1346 від 24.03.2005 року не взяті судом до уваги, оскільки не стосуються спірного періоду за накладними, що виступили в обґрунтування позову та підставою для стягнення боргу з відповідача, саме за договором № 13 від 16.06.2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично ухиляється від сплати боргу, оскільки на усні вимоги кредитора не реагує, акт звірки скерований 26.05.09 р. позивачем за ухвалою суду проігнорував, зобов’язання взяті на себе за договором не виконує.

За правилами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач порушив принцип належного виконання договірних відносин. Доказів які б спростували викладені до нього вимоги в позові суду не надав, також в матеріалах справи відсутні факти неналежної якості поставленого товару.

За змістом частини 1 ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали даної справи, виходив з документальних доказів, які надані позивачем в сукупності з проведенним кредитором розрахунком наявного боргу. Та оскільки, відповідачем не спростовані дані позивача, то суд дійшов висновку про існування боргу саме в розмірі що зазначений позивачем.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Дон»(вул. Старофортечна, 2, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 32188732) на користь Закритого акціонерного товариства «Птахофабрика Київська»(вул. Радгоспна, с. Пухівка, Броварський район, Київська область, 07413, код ЄДРПОУ 05513187) –78 323,38 грн. боргу, 783,25 грн. державного мита та 312,50 витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова