Решение № 4219786, 24.07.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2009 р. Справа № 4/56/09

Позивач Миколаївська міська рада,

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ШТРАССЕ",

вул. Червоних Майовщиків, 14, м. Миколаїв, 54058

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача – Ничипорчук А.Г. довіреність № 2738/20/02 від 14.11.08р.

Від відповідача – Швець О.Г. довіреність № 101 від 15.06.09р.

У судовому засіданні присутній прокурор не з»явився

СУТЬ СПОРУ: зобов’язання використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно договору оренди землі від 23.10.01р. № 773 та знести за власний рахунок самовільно збудовані торгівельні павільйони (літ. Д-1) - зовнішніми розмірами 50,00*6,80, загальною площею 275,3 кв.м., основною площею 266,4 кв.м. та кафе (літ.З-1)–площею забудови 207,0 кв.м., загальною площею 201,9 кв.м., основною площею 180,1 кв.м. по вул. Червоних Майовщиків, 14 (ріг вул. Індустріальної).

Позивач заявою від 22.06.09р. уточнив позовні вимоги і просить суд зобов’язати ТОВ “Штрассе” використовувати земельну ділянку площею 2160 кв.м. по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної за цільовим призначенням згідно договору оренди землі № 773 від 23.10.01р. та знести за власний рахунок самовільно збудовані торгівельні павільйони (літ. Д-1) - зовнішніми розмірами 50,00*6,80, загальною площею 275,3 кв.м., основною площею 266,4 кв.м. та кафе (літ.З-1)–площею забудови 207,0 кв.м., загальною площею 201,9 кв.м., основною площею 180,1 кв.м. по вул. Червоних Майовщиків, 14 (ріг вул. Індустріальної).

Враховуючи, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, справа розглядається за заявою від 22.06.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить зобов’язати відповідача використовувати земельну ділянку по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної за цільовим призначенням згідно договору оренди землі від 23.10.01р. за № 773 на підставі ст. 13,15 Закону України «Про оренди землі», які встановлюють обов'язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, оскільки земельна ділянка зарахована до земель транспорту, зміна цільового використання не відбувалася, а відповідач фактично використовує земельну ділянку для обслуговування збудованих торговельних павільйонів.

Крім того, на підставі ст.376 ЦК України просить зобов»язати відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовані приміщення.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на ч.1 ст. 67 ЗК України , згідно якої до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації; ремонту і розвитку об'єктів транспорту. За специфікою своєї діяльності ТОВ «Штрассе»не належить до жодного з перелічених підприємств транспорту Отже, йому і не могла виділятися земельна ділянка як землі транспорту. Якщо позивач обґрунтовує свої твердження п.4 договору, то у п.4.1. зокрема вказано, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування автостоянки по вул. Червоних Майовщиків, а це не є свідченням того, що авто стоянка - це обов'язково землі транспорту. Автостоянки може мати будь-яке підприємство, тим більше ринок, де безумовно будуть зупинятися автомобілі.

Але ще у 2005році було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 18.10.01р., що була зареєстрована 12.09.05р. за № 39-05. Преамбула угоди починається словами: «У зв'язку з використанням земельної ділянки з 01.10.03р. в комерційних цілях в договір внести наступні зміни». І зміни вносяться як у грошову оцінку землі, виходячи із змін цільового використання, так і у ставку орендних платежів, що також спричинено використанням земельної ділянки в комерційних цілях під ринок.

Щодо вимоги про знесення самовільно збудованих будівель, то відповідачем заявлено, що позивачем пропущено строк позовної давності для пред»влення ним вимоги про знесення самовільно збудованих споруд, оскільки йому було відомо про їх будівництво ще у 2005році, про що він самостійно зазначає у позові. Відтак позивачу слід відмовити у задоволенні його вимог.

Крім того, міська рада, використавши право, надане їй ст.12 ЗК України у 2001році надала у користування позивачу земельну ділянку, яка знаходилася у комунальній власності. Згідно з ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. А у відповідності до приписів пп. а, г ч.1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі та споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Укладеним договором оренди землі, жодних обмежень з будівництва з метою здійснення господарської діяльності, не передбачено. Рішенням від 10.10.06р. № 6/41 надавався дозвіл на складання проекту землеустрою для проектування та обслуговування торгових павільйонів по вул. Червоних Майовщиків,14. Таким чином позивачу відповідачем було погоджено використання землі для проектування та обслуговування торгових павільйонів. Крім того, 19.03.09р. виконкомом Миколаївської міської ради видано дозвіл на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель та споруд торговельного та іншого призначення.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належним чином обгрунтовані і тому підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

Миколаївська міська рада є суб'єктом права власності на землю в межах території громади міста, згідно ст.ст. 13, 41, 142-145 Конституції України .

28.09.01р. позивач прийняв рішення № 34/13, яким надав в оренду відповідачу земельну ділянку площею 2160 кв.м. строком на 10 років, зарахувавши її до земель транспорту, для обслуговування автостоянки по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної.

На підставі вказаного рішення позивач та МП «Штрассе»уклали договір оренди земельної ділянки від 23.10.01р. за № 773, за умовами якого цільове призначення земельної ділянки є обслуговування автостоянки по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної.

Згідно статуту відповідача, зареєстр. за № 2426/1 від 27.01.2004 році МП «Штрасе»реорганізовано в ТОВ «Штрассе», яке є його повним правонаступником по усім правам та зобов'язанням.

Договором оренди землі від 23.10.01 за № 773 відповідачу була надана земельна ділянка площею 2160 кв.м. для обслуговування автостоянки по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної, за умови користування земельною ділянкою відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України, тобто відповідно до генерального плану м. Миколаєва, іншої містобудівної документації та місцевих правил забудови - «Правил використання та забудови території м. Миколаєва».

Проте, як зазначено в рішенні господарського суду Миколаївської області від 9.12.08 по справі № 11/334/08 та постанові Одеського апеляційного суду від 03.02.09 , якою рішення від 9.12.08 залишено без змін, відповідач самостійно, без дотримання встановленого порядку забудови, до прийняття відповідних рішень та дозволів здійснив самочинне будівництво торговельних павільйонів та кафе за адресою: м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 14.

Визначеним рішенням, яке набуло законної сили ТОВ «Штрассе»було відмовлено в позові про визнання права власності на самочинно збудовані приміщення.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Отже, відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України незалежно від причин незгоди власника з самочинним будівництвом, особа яка здійснила самочинне будівництво повинна знести самочинне будівництво, або знесення повинно відбутися за її рахунок.

Позивач заперечує проти знаходження самочинно збудованих споруд на спірній земельній ділянці і вимагає їх знесення, обґрунтовуючи, між тим, свої заперечення тим, що позивачем не відводилося земельної ділянки відповідачу під самочинно збудовані торговельні павільйони та кафе, технічна документація із землеустрою щодо укладання договору оренди не складалась та не затверджувалась, договір оренди земельної ділянки для будівництва (обслуговування) торговельних павільйонів та кафе з відповідачем не було укладено , подальше знаходження самочинно збудованих відповідачем споруд на спірній земельній ділянці неможливе оскільки вони перешкоджають реалізації генерального плану міста (а саме: трасування транспортної магістралі через спірну земельну ділянку).

Позивач прийняв рішення від 30.10.08р. № 29/5 “Про розгляд пропозиції щодо трасування магістралі - вулиці районного значення між вул. Червоних Майовщиків і вул. Індустріальною”, яким фактично розпочата робота по підготовці реалізації генерального плану м. Миколаєва.

02.09.08 позивач листом № 2078/20/15 повідомив відповідача, що у зв'язку з реалізацією генерального плану міста і пов'язаного з цим будівництва транспортної магістралі між Майовщиків та вул. Індустріальною відповідачу необхідно в термін до 01.10.08р. слід демонтувати самовільно збудовані будівлі.

Відповідач вимоги позивача не виконав, спірну земельну ділянку від самочинно збудованих споруд не звільнив.

Відповідно до генерального плану м. Миколаєва, який затверджено постановою Ради Міністрів УСРСР № 403 від 24.11.86, та відповідно до нового генерального плану м. Миколаєва, прийнятого рішенням від 18.06.09р. № 35/18 “Про затвердження Генерального плану міста Миколаєва” передбачено розширення та будівництво транспортної магістралі, яка з'єднає вул. Червоних Майовщиків та вул. Індустріальну.

На викопіюванні з генерального плану міста (а.с.84) відображено поворот дороги з вул. Червоних Майовщиків на вул. Індустріальну, який проходить прямо по земельній ділянці, на якій відповідач самовільно збудував капітальні торговельні павільйони та кафе.

Розділом 2.1 глави 2 частини ІІ “Правил використання та забудови території міста Миколаєва”, розроблених Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст “Діпромісто”, затверджених рішенням Миколаївської міської ради від 17.10.03р. № 15/41 згідно зі ст. 73 Законом «Про місцеве самоврядування», передбачено, що до територій, які підпадають під містобудівні обмеження відносяться у тому числі території, що потрапляють в межі червоних ліній.

До територій, що потрапляють у проектні межі червоних ліній і змінюють своє функціональне значення, відносяться території розширення і пробиття нових вулиць, у тому числі Пушкінської, її продовження у районі старого залізничного вокзалу з виходом на вул. Індустріальну і далі до вул. Червоних Майовщиків.

Розміщення нових будівель в межах проектних червоних ліній вулиць забороняється, також забороняється добудова до існуючих будівель, а також їх реконструкція і капітальний ремонт.

Правила обов’язкові для всіх суб'єктів власності на земельні ділянки, будівлі і споруди та користувачів, посадових, фізичних та юридичних осіб, що здійснюють та контролюють містобудівну та будівельну діяльність на території міста, проектних, пошукових, будівельних організацій, незалежно від форми власності і відомчої підпорядкованості, для всіх управлінь і відділів виконавчої влади при вирішенні питань, що пов'язані з забудовою та іншим використанням території міста .

Отже, враховуючи заперечення позивача, як власника земельної ділянки, самочинно збудовані відповідачем торговельні павільйони та кафе по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної підлягають знесенню за рахунок відповідача.

Щодо застосування строків позовної давності, то згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Листом № 2154 без дати КП ММР “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” повідомило позивача, що відповідач по вул. Червоних Майовщиків, 14, самочинно збудував торгівельні павільйони (літ. Д-l) та кафе (літ. З-1) .

Враховуючи дату 15.05.08 виготовлення технічного паспорту на ринок «Штрассе»№ 24065 та внесення до нього змін 02.07.08, позивач міг дізнатися про наявність самозабудов у травні-липні 2008р., оскільки єдиним правовим документом, що підтверджує наявність існуючої самовільно збудованої будівлі є саме техпаспорт.

Тому посилання відповідача на необхідність застосування строку позовної давності не можуть бути прийняті судом до уваги.

31 жовтня 2008р. Миколаївська міська рада прийняла рішення № 29/60, яким зобов»язала відповідача використовувати надану земельну ділянку площею 2160кв.м по вул.Червоних Майовщиків ріг вул.Індустріальної за цільовим призначенням, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 23.10.01 № 773 та рішення міської ради від 28.09.01 № 34/13.

Відповідач зазначене рішення не оскаржив.

Згідно ст. 20 Земельного Кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Позивач не приймав рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України.

Статті 526, 629 Цивільного кодексу України визначають, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання по ньому має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" умова договору щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотною .

Відповідач у відзиві визнав, що: «після укладення договору оренди землі від 23.10.01 року за № 773, ТОВ «Штрассе»дійсно, як це зазначено в додатковій угоді від 12.09.05 за № 33-05, в період з 01.10.03 року до 12.09.05 року (до моменту укладення угоди) самовільно звело на зазначеній ділянці єдиний комплекс функціонально пов'язаних між собою тимчасових споруд, до числа яких входять спірні торгівельні павільйони (літ. Д-1) та кафе (літ. З-1), з метою використання ділянки в комерційних цілях як підприємство і єдиний майнових комплекс ринку».

Проте, пункти 1, 4 договору оренди землі від 23.10.01 № 773 містять застереження, що об'єкт оренди - земельна ділянка зарахована до земель транспорту та визначає цільове призначення земельної ділянки та умови її використовування.

Отже, відповідач порушує визначені пункти договору.

Згідно ст.ст. 24, 25 Закону «Про оренду землі»орендодавець зобов»язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди та має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. При цьому орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Про що також визначено в п. 9.1 договору оренди землі.

Отже вимоги позивача про зобов'язання відповідача використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та знесення самовільно збудованих споруд є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки додатковими угодами від 12.09.05, 24.03.08 цільове призначення землі не зміненювалось, а лише стосується орендної плати. Як зазначалось вище, зміна цільового призначення відноситься виключно до компетенції міськради, яка таке рішення не приймала.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю "ШТРАССЕ" м. Миколаїв використовувати земельну ділянку площею 2160 кв.м. по вул. Червоних Майовщиків ріг вул. Індустріальної за цільовим призначенням згідно договору оренди землі № 773 від 23.10.01р.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю "ШТРАССЕ" м. Миколаїв знести за власний рахунок самовільно збудовані торгівельні павільйони (літ. Д-1) - зовнішніми розмірами 50,00*6,80, загальною площею 275,3 кв.м., основною площею 266,4 кв.м. та кафе (літ.З-1)–площею забудови 207,0 кв.м., загальною площею 201,9 кв.м., основною площею 180,1 кв.м. по вул. Червоних Майовщиків, 14 (ріг вул. Індустріальної). Накази видати позивачу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ШТРАССЕ" (вул. Червоних Майовщиків, 14, м. Миколаїв, код 13842522) в доход державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31118095700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, код банку 826013, код ЄДРПОУ 23626096) суму 85,00 грн. держмита.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ШТРАССЕ" (вул. Червоних Майовщиків, 14, м. Миколаїв, код 13842522) в доход державного бюджету України (р/р 31211259700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати ДПІ в Заводському р-ні м. Миколаєва.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення підписано та оформлено суддею згідно ст. 84 ГПК України 24.07.2009 р.