Постановление суда № 42174261, 29.12.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.12.2014 Справа № 908/5750/14

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон», про забезпечення позову у справі №908/5750/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон», м. Донецьк,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Кайлас», м. Донецьк,

про стягнення 26594273,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла заява (№ 2670 від 23.12.2014р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» про забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти ТВО «НВП «Кайлас» в розмірі 26667353,45 грн.

Вивчивши матеріали заяви, господарським судом встановлено, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.3 Постанови Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Заявником не додано жодних доказів на підтвердження того, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення та можливості здійснення дій з переведення грошових коштів без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, позивачем не надано. Враховуючи викладене, суд визнав клопотання про забезпечення позову необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Крім того, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, передбаченого п.п.3 п.2 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» №2670 від 23.12.2014р. про забезпечення позову.

Суддя Т.В.Мойсеєнко