Постановление суда № 42149395, 25.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 грудня 2014 року м. Київ В/800/5866/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Карась О.В.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 № К/800/43965/14

у справі № 826/3812/14

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос"

про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 № К/800/43965/14.

Відповідно до ст. 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Установлений ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Незазначення у заяві конкретних, різних за змістом, судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, у тому числі ненадання копій зазначених у заяві рішень, є невідповідністю такої заяви вимогам ст. 239 та 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів заяви вбачається, що податковим органом не зазначено та не надано різних за змістом судових рішень, в яких має неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У разі якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 239 та 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач постановляє ухвалу, якою заявник повідомляється про недоліки заяви та про строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

У разі неусунення зазначених недоліків така заява відповідно до вимог ч. 1 ст. 2392 Кодексу адміністративного судочинства України буде повернута заявнику.

Керуючись статтями 236 – 2392 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 № К/800/43965/14 залишити без руху та надати заявнику строк, протягом якого він зобов’язаний усунути недоліки заяви, - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Карась