Постановление суда № 42100084, 24.12.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.12.2014

Справа № 320/11186/14-ц

Провадження № 2-с/320/86/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі:

головуючого судді - Міщенко Т.М.

при секретарі Макаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

в с т а н о в и в:

17.12.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу, вказуючи, що стягувач не обґрунтовано заявляє про заборгованість за 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р., так як зі стягувачем не укладений договір. Згідно його переліку послуг та структури тарифу з утримання будинкових споруд та прибудинкової території ТОВ «Житломасив» з 13 пунктів переліку робіт фактично виконується прибирання прибудинкової території та освітлення міст загального користування за що стягувач отримує оплату в повному обсязі за фактично виконані роботи кожен місяць до 15 числа. Він неодноразово письмово попереджував ТОВ «Житломасив» на перерахунок платні за споживчі послуги, на що ТОВ «Житломасив» відповідав відмовами. У 2013 р. ТОВ «Житломасив» тарифи на послуги встановив необґрунтовані і розрахунки структури тарифів по кожної послуги не дав. З 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р. стягувач робіт по утриманню будинку не проводив, а на вимогу видати копії актів виконаних робіт та кошторис на матеріали відмовив. Фактично з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р. виконані роботи по придбанню території і освітленні підїзду. ТОВ «Житломасиву» запропоновано подати акти фактично виконаних робіт та їх кошторис по будинку з виділеною долею його участі в обслуговуванні будинку, тоді буде оплата цих робіт. На цю пропозицію ТОВ «Житломасив» відмовив. Він не мав заборгованості у зазначеному стягувачем розмірі, що підтверджується копіями платіжних доручень про сплату ним за фактично надані послуги. Крім того, стягувачем в якості заборгованості нарахована сума за послуги, які йому не надавались. Тобто, стягувач, зловживаючи своїм правом на подання заяви про видачу судового наказу з вимогою стягнути з нього заборгованість, яка не відповідає її фактичному розміру. Таким чином, зазначений стягувачем розмір заборгованості за надання послуг не є безспірною сумою і тому не може бути розглянуто у наказному провадженні.

Від заявника надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, на задоволенні заяви наполягає.

Від представника ТОВ «Житломасив» надійшла заява з проханням розглянути заяву без їх участі, вважають, що судовий наказ не підлягає скасуванню, оскільки боржник мешкає у багатоквартирному, який обслуговується та знаходиться в управлінні ТОВ «Житломасив». Їх підприємство надає боржнику послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а боржник користується зазначеними послугами. Відмову від оплати їх послуг боржник обґрунтовує відсутністю договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території з їх підприємством, однак укласти договір боржник відмовляється. Крім того, боржником вносяться, але не в повному обсязі платежі за надані ТОВ «Житломасив» послуги, а стягувач обслуговує будинок і прибудинкову територію, при цьому несе затрати, які боржником не компенсуються, внаслідок чого ТОВ «Житломасив» несе збитки. Таким чином, за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р. у ОСОБА_1 виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги, надані ТОВ «Житломасив» у розмірі 1937,89 грн. та судовий наказ про стягнення заборгованості є законним.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, в звязку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що судовий наказ підлягає скасуванню.

30.10.2014 р. ТОВ «Житломасив» звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1937,89 грн. з ОСОБА_1, видавши судовий наказ про це.

26.11.2014 р. Мелітопольським міськрайонним судом був винесений судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житломасив» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1937,89 грн. та судового збору в розмірі 121,80 грн. /а.с. 14/.

17.12.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу, вказуючи, що стягувач не обґрунтовано заявляє про заборгованість за 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р., так як зі стягувачем не укладений договір. Згідно його переліку послуг та структури тарифу з утримання будинкових споруд та прибудинкової території ТОВ «Житломасив» з 13 пунктів переліку робіт фактично виконується прибирання прибудинкової території та освітлення міст загального користування за що стягувач отримує оплату в повному обсязі за фактично виконані роботи кожен місяць до 15 числа. Він неодноразово письмово попереджував ТОВ «Житломасив» на перерахунок платні за споживчі послуги, на що ТОВ «Житломасив» відповідав відмовами. У 2013 р. ТОВ «Житломасив» тарифи на послуги встановив необґрунтовані і розрахунки структури тарифів по кожної послуги не дав. З 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р. стягувач робіт по утриманню будинку не проводив, а на вимогу видати копії актів виконаних робіт та кошторис на матеріали відмовив. Фактично з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р. виконані роботи по придбанню території і освітленні підїзду. ТОВ «Житломасиву» запропоновано подати акти фактично виконаних робіт та їх кошторис по будинку з виділеною долею його участі в обслуговуванні будинку, тоді буде оплата цих робіт. На цю пропозицію ТОВ «Житломасив» відмовив. Він не мав заборгованості у зазначеному стягувачем розмірі, що підтверджується копіями платіжних доручень про сплату ним за фактично надані послуги. Крім того, стягувачем в якості заборгованості нарахована сума за послуги, які йому не надавались. Тобто, стягувач, зловживаючи своїм правом на подання заяви про видачу судового наказу з вимогою стягнути з нього заборгованість, яка не відповідає її фактичному розміру. Таким чином, зазначений стягувачем розмір заборгованості за надання послуг не є безспірною сумою і тому не може бути розглянуто у наказному провадженні.

Враховуючи, що мається спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, судовий наказ підлягає скасуванню.

Згідно п. 2 ч. 8 ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та розяснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Таким чином, на підставі викладеного суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 95-106 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.

Судовий наказ, виданий Мелітопольським міськрайонним судом 26.11.2014 р. про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: м. Мелітополь, вул. Луначарського, 59 б-2, кв. 6, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломасив» (72319, м. Мелітополь, вул. Бєляєва, 18, р/р 26004055705490 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя, код ЕДРПОУ 38446012, МФО 313399) заборгованість з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1937,89 грн. та судового збору в розмірі 121,80 грн. - скасувати.

Розяснити заявнику, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянути в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: