Постановление суда № 42025365, 12.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 грудня 2014 року м. Київ В/800/5168/14

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Едпол»

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2014 року

у справі № 822/65/14 (К/800/37637/14)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Едпол»

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Едпол» звернулось до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2014 року у справі № 822/65/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Едпол» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якою постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року було залишено без змін.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством з іноземними інвестиціями «Едпол» до заяви про перегляд судового рішення додані ухвала Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2013 року у справі № 826/719/13-а (К/800/33564/13), постанова Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2013 року у справі № 2а-7912/12/1370 (К/800/17433/13) та постанова Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2014 року у справі № 826/2261/14 (К/800/32942/14).

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Едпол», а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і було підтверджено висновки суду апеляційної інстанції про правомірність таких рішень, з огляду на те, що: суми амортизаційних відрахувань по основних засобах, переданих в оренду пов'язаній особі, перевищували суму доходів, отриманих від надання послуг оренди по таких господарських операціях, що свідчить про відсутність розумної економічної причини таких операцій та отримання податкової вигоди у вигляді заниження бази оподаткування по податку на прибуток та податку на додану вартість, з урахуванням того, що у наступних податкових періодах позивач збільшив вартість послуг оренди того ж самого майна в 10-ти кратному розмірі, що компенсує вартість послуги з урахуванням амортизаційних відрахувань.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2013 року у справі №826/719/13-а (К/800/33564/13), на яку посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і було підтверджено висновки суду першої інстанції про правомірність таких рішень, з огляду на те, що витрати, пов'язані із продажем товарів, виконанням робіт та наданням послуг пов'язаній особі, не можуть перевищувати доходи, отримані від пов'язаної особи як компенсація вартості відповідних товарів (робіт, послуг).

В постанові Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2013 року у справі № 2а-7912/12/1370 (К/800/17433/13) та постанові Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2014 року у справі № 826/2261/14 (К/800/32942/14), на які також посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і було спростовано висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність таких рішень, з огляду на те, що на операції банку з відступлення права вимоги на користь пов'язаної особи поширюються обмеження у врахуванні витрат, передбачені абзацом 2 підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 156 Податкового кодексу України, з огляду на що витрати, понесені у зв'язку з відступленням права вимоги пов'язаній особі, не можуть перевищувати доходів, отриманих продавцем на компенсацію вартості проданої вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таким чином, мова йде про застосування положень підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 156 Податкового кодексу України до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю підприємству з іноземними інвестиціями «Едпол» в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Хмельницького окружного адміністративного суду № 822/65/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Едпол» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ Н.Г. Пилипчук

______ Т.М. Шипуліна