Постановление суда № 42024837, 24.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 грудня 2014 року Справа № 923/749/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.14у справі№ 923/749/14 господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 24037 грн.

Касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, яка отримана судом 19.12.14, на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.14, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей.

Водночас, згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте, скаржник в касаційній скарзі, посилаючись на незаконність постанови Одеського апеляційного господарського суду, не зазначає які саме норми матеріального права були порушені та неправильно застосовані судом; в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваної постанови. Наведене узгоджується з позицією, викладеною у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.11 № 11 "Про деякі питання практики застосування і розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу".

Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, з врахуванням вимог статей 53, 110 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пункту 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.14 у справі № 923/749/14 повернути скаржникові без розгляду.

Матеріали справи № 923/749/14 скерувати до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець