№ 42018985, 23.12.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р. Справа № 809/4105/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Котик Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі

до відповідача: Коломийського дитячого будинку-інтернату

про стягнення заборгованості в сумі 6622,15 грн,-

ВСТАНОВИВ:

управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (надалі – позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Коломийського дитячого будинку - інтернату (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 15422,15 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач по справі в порушення вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” неналежно сплачував фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, в зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед бюджетом Пенсійного фонду в сумі 15422,15 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що у зв’язку із частковою сплатою відповідачем боргу в сумі 8800,00 грн., залишок боргу за вересень та жовтень 2014 року складає 6622,15 грн. Просив задовольнити позов та стягнути заборгованість в сумі 6622,15 грн., а також проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позову та справу розглядати за його відсутності.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Коломийський дитячий будинок- інтернат 04.04.2000 року зареєстрований, як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 12-16). Об’єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Так, деяким працівникам відповідача було призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на момент розгляду справи наявна заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій призначених колишнім працівникам відповідача по списку №2 за вересень та жовтень 2014 року в сумі 6622,15 грн.

Згідно з п.2 Перехідних положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами “а”, „б”-„з” статті 13 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Так, статтею 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 року.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до зазначеного припису відповідачу 20.03.2014 року 3 3915/04 та 30.04.2014 року №6054/04 надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень та жовтень 2014 року, які залишені ним без виконання.

Згідно із пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, відповідач зобов’язаний відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених його колишнім працівникам відповідно до пунктів „б”-„з” статті 13 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Однак, відповідачем таке відшкодування не було здійснено, в зв’язку з чим в останнього утворилась заборгованість перед позивачем по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №2 за вересень та жовтень 2014 року в сумі 6622,15 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”“з”статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з вересня та жовтня 2014 року (а.с. 7, 8), карткою особового рахунку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 (а.с. 10), довідкою розрахунком по сумах виплачених пільгових пенсій та витрат на їх доставку, що підлягають відшкодуванню (а.с. 11) заявою про зменення позовних вимог та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги заяву представника позивача про зменшення позовних вимог, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Коломийського дитячого будинку-інтернату, 78200, вул. Староміська, 23, м. Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03188754 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі, 78200, вул. Валова, 47 а, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 37904176 заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень та жовтень 2014 року в сумі 6622,15 (шість тисяч шістсот двадцять дві) гривні 15 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.12.2014 року.