Постановление суда № 42013945, 27.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 жовтня 2014 року м. Київ К/800/54096/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу Черкаського міського центру зайнятості на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом Черкаського міського центру зайнятості до приватного підприємства ,,Інжитлобуд" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року скасовано рішення першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Механізм організації територіальними органами Державної служби зайнятості України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, в районах, містах, районах у містах, а також відповідними міжрегіональними територіальними органами професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних регламентований Порядком професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України № 318/655 від 31 травня 2013 року.

На виконання вимог зазначеного Порядку між позивачем та відповідачем було укладено договір № 230013092600433 від 26 вересня 2013 року.

Згідно підпункту 2.1.1 вказаного договору роботодавець зобов'язаний працевлаштувати протягом 30 календарних днів після закінчення навчання безробітних за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання, та створити належні умови для їх трудової діяльності; за можливості забезпечити проходження виробничої практики осіб, які після закінчення навчання будуть працевлаштовані на даному підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи-підприємця (підпункт 2.1.2 договору).

На виконання вищезазначеного договору Черкаським міським центром зайнятості було укладено договори на проходження професійного навчання з наступними безробітними громадянами: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Відповідачем у строк передбачений договором не було працевлаштовано жодну із перелічених осіб.

Пунктом 3 договору № 230013092600433 визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України; в разі безпідставного порушення підпункту 2.1.1 договору роботодавець повністю відшкодовує Черкаському міському центру зайнятості витрати на професійне навчання відповідно до рахунка, що надає центр зайнятості; компенсація здійснюється протягом місяця з дня порушення зазначеного пункту.

Пунктом 5 договору встановлено, що роботодавець не несе відповідальність за відсутність об'єктів будівництва. З даного пункту також випливає, що роботодавець працевлаштує направлених центром зайнятості осіб за наявності робочих місць на момент звернення. Якщо такі місця будуть відсутні, роботодавець звільняється від відповідальності за відмову у прийнятті на роботу. З даною умовою договору позивач погодився, оскільки підписав його та не оспорював.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що у відповідача були відсутні будь-які замовлення на будівельні роботи та підприємство є збитковим.

Керівник підприємства відмовив особам, які до нього звернулися з направленням на працевлаштування у зв'язку із відсутністю будівництва, а тому відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не було безпідставно порушено підпункт 2.1.1. договору, оскільки існують об'єктивні обставини, що унеможливлюють виконання ним даного договору.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Черкаського міського центру зайнятості на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом Черкаського міського центру зайнятості до приватного підприємства ,,Інжитлобуд" про стягнення коштів.

Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Ліпський

Суддя Д.В. Ліпський