Постановление суда № 41997301, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 листопада 2014 року м. Київ К/800/59062/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, відмовлено у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця призначені для працевлаштування інвалідів в розмірі 31492, 95 гривень та пені в розмірі 6, 30 гривень.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права. Аналогічна правова позиція застосування норм матеріального права висловлена в постанові Верховного Суду України від 2 квітня 2013 року (Справа №21-95а13), яка полягає у тому, що обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. У зв’язку з тим, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, він не може бути притягнений до відповідальності за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження Підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець