Решение № 41984521, 16.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21089/14 16.12.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Девон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газресурс-трейд"

про стягнення 5 877 881,09 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Гудій В.В. - за довіреністю;

Гаспарян А.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Девон" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газресурс-трейд" про стягнення 5 877 881,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором поставки природного газу №03/СД від 23.01.2014 р. у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4 760 595,86 грн., 470 712,07 грн. пені, 571 838,33 грн. інфляційних, 74 734,83 % річних.

Ухвалою від 06.10.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.10.2014 р.

Ухвалою від 28.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 25.11.2014 р.

25.11.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення по справі та додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 25.11.2014 р. було оголошено перерву до 27.11.2014 р.

Ухвалою від 27.11.2014 р. розгляд справи було відкладено на 16.12.2014 р.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.14 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 16.12.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Девон» є уповноваженим учасником (оператором) за Договором №1-Д21/008/2000 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність по видобуванню нафти, конденсату і газу (промисловій розробці) Сахалінського родовища (Харківська область, Україна) від 28.11.2000 p., викладеного в новій редакції від 30.07.2007 p., з наступними змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами № 6 від 19.06.2008 p., № 7 від 27.11.2009 p., № 8 від 15.05.2012 р. та № 9 від 12.11.2013 p., укладеним між ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», TOB «Голден Деррік» та ЗАТ «Девон» (далі - Договір про спільну діяльність). Повноваження ПрАТ «Девон», як уповноваженого учасника Договору про спільну діяльність, підтверджуються довіреністю, виданою учасниками Договору про спільну діяльність від 23.05.2014 року.

На вимогу чинного Закону України «Про акціонерні товариства», рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Девон» від 19.12.2013 р. Статут товариства викладено в новій редакції із зміною найменування із Закритого акціонерного товариства «Девон» на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕВОН" і, відповідно, скорочені найменування - ЗАТ «Девон» на ПрАТ «ДЕВОН».

23.01.2014 року між ЗАТ «Девон» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газресурс-Трейд» (далі - відповідач, покупець,) укладено Договір №03/СД на поставку природного газу (далі -Договір поставки газу).

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки газу постачальник зобов'язується передати покупцю у лютому 2014 року природний газ українського походження власного видобутку, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість переданого газу на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 Договору поставки газу плановий обсяг поставки газу за даним Договором складає 1 615 000 метрів кубічних.

Пунктом 5.2 Договору поставки газу визначено, що вартість даного Договору на момент його укладення складає 5 007 307, 50 грн., крім того ПДВ в розмірі 20% - 1 001 461 50 грн. Загальна сума Договору з урахуванням ПДВ становить 6 008 769 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору поставки газу покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за весь обсяг переданого йому газу наступним чином 30% вартості частками з 01.02.2014 по 10.02.2014, 30% вартості частками з 11.02.2014 по 20.02.2014. 40% частками з 21.02.2014 по 28.02.2014 грошовими коштами на вказаний в цьому Договорі рахунок Постачальника. Оплата за газ здійснюється частками на підставі рахунку-фактури, що надається Постачальником Покупцю.

28.12.2014 року Постачальник та Покупець відкоригували обсяги поставки природного газу про що 28.02.2014 року було підписано акт прийому-передачі природного газу (факт) та Комерційний акт приймання-передачі газу про отримання в лютому 2014 року Покупцем газу

обсязі 1 677. 309 тисяч кубічних метрів.

Пунктом 5.4 Договору поставки газу передбачено, що у випадку коригування обсягів поставки природного газу у звітному місяці відповідно до Акту приймання-передачі газу (за фактом) та Комерційного акту приймання-передачі газу, розрахунок між сторонами за фактично отриманий покупцем обсяг газу проводиться за ціною згідно п. 5.1 цього договору та у термін до 10.03.2014 року, включно.

Згідно п. 5.1. Договору по ставки газу ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 3 100,50 грн.. з урахуванням ПДВ - 3 720, 60 грн.

Позивач своєчасно та в повному обсязі виконав умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи до уваги положення п. 5.4, п. 5.1. Договору поставки газу, у термін до 10.03.2014 року включно, Відповідач повинен був перерахувати на рахунок, зазначений в Договорі поставки газу, 6 240 595, 86 грн. (3720, 60 грн. х 1 677 309 кубічних метрів).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставки газу належним чином не виконав сплативши суму заборгованості частково в розмірі 1 480 000, 00 грн.

Таким чином, на час прийняття рішення, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 4 760 595,86 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою договір № 03/СД від 23.01.2014 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З метою врегулювання спору в досудовому порядку Уповноважена особа учасників Договору про спільну діяльність від 28.11.2000 р. №1-Д21/008/2000 неодноразово зверталась до

відповідача з претензіями погасити суму заборгованості. У відповідь на вказану претензію відповідач запропонував графік погашення заборгованості, поте вказаний графік відповідачем не виконувався.

Відповідач твердження позивач не спростував, доказів оплати наданих йому послуг та контррозрахунку суми заборгованості до суду не надав.

Пунктом 6.2 Договору поставки газу, сторони визначили, що у випадку несвоєчасного розрахунку за переданий обсяг газу в строки, передбачені п. 5.3 та 5.4 Договору, винна сторона (покупець) зобов'язана сплатити на користь іншої сторони (Постачальника) пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення виконання зобов'язань. Пеня сплачується винною стороною протягом 5 банківських днів з моменту отримання вимоги іншої сторони.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 470 712,07 грн. пені за період з 11.03.14р. по 10.09.14р., 74 734,83 грн. 3 % річних, 571 838,33 грн. інфляційних за період з 11.03.14р. по 17.09.14р.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗРЕСУРС-ТРЕЙД» (04119, м. Київ, вул. Якіра, 17-А; код ЄДРПОУ 37535242) на користь Приватного акціонерного товариства «ДЕВОН» (01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21; код ЄДРПОУ 30780664) 4 760 595 (чотири мільйони сімсот шістдесят тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять ) грн. 86 коп. заборгованості, 470 712 (чотириста сімдесят тисяч сімсот дванадцять) грн. 07 коп. пені., 571 838 (п'ятсот сімдесят одну тисячу вісімсот тридцять вісім) грн. 33 коп. інфляційних, 74 734 (сімдесят чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 83 коп.3% річних та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.12.2014р.

Суддя І.О.Домнічева